Культура мовлення
До числа втрат треба віднести й майже повне зникнення високого стилю в побуті й навіть у поезії; і відомість поняття “культура мовлення” до однієї лише літературної норми, причому обсяг обов’язкової норми – десятки томів переліків “труднощів” і різних словників і довідників; і невиправдане, дивовижне зниження “планки” язикових вимог у засобах масової інформації, в офіційному спілкуванні й побуті; і невиправдана, гіпертрофована увага у шкільній методиці до помилок: виходять десятки книг, захищаються сотні дисертацій,
А критеріями гарного читання вже стали його швидкість і “зняття” інформації. Іншими словами, роль зразків, що формують пошук кращих засобів, і їхній вибір, інтуїтивна самооцінка – все те, що формує язикове чуття, – втрачає свої позиції
У цілому фіксується убування тих факторів, які формують настільки що яскраво проявляється в ранньому віці язикове чуття
Це, можна сказати, перша тенденція, фиксируемая на стику тисячоріч
Це зовсім не наш, особистісний
Друга тенденція – інтенсивний процес розширення й поглиблення язикової теорії
Літературна основа вивчення мови в школі поступово витіснялася теоретичними матеріалами, які досягають до кінця другого тисячоріччя чи ледве не вузівського обсягу, причому теорія тепер уже втратила зв’язок з інтуїтивним засвоєнням мови на основі аналогії і язикового чуття. Дослідження ролі язикової теорії в оволодінні мовленням, у язиковій практиці – наше чергове завдання
Узагальнимо аргументи: язикова здатність у людей сформувалася на основі внутрішніх узагальнень у процесі мовного спілкування, поступово ускладнюючи й систему мови – цей процес нескінченний. Поява міфів, фольклору й письмової літератури, що досягає найвищої досконалості, не тільки не послабило несвідомого фактора, але й підвищило його роль, а при відсутності опори на зразкові тексти або при її убуванні – чревате загрозливими наслідками (це й помітно в останні роки). Вивчення язикової теорії, здійснюючи факт “осознательненья” автоматизованих процесів язикопользования, а також, як і всяка теорія (не тільки філологічна), даючи загальний розвиток інтелекту й зливаючись у підсумку з феноменом язикового чуття, – у цілому грає позитивну роль