“Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які відкриває для нас дитинство”, – так написав у посв’яті до цього твору Віктор Близнець. На його сторінках автор познайомить вас з хлопчиком Льонею, який живе у Шатрищах – сільському кутку, де немає інших дітей. І хоч Льоня не має справжнього друга, він не одинокий. Бурхлива уява хлопчика подарувала йому фантастичних знайомих – Бумсика, Сопуху, Пушинок. До того ж, Льоня не простий сільський хлопчина. Він – капітан
цілої флотилії швидких каравел – капітан третьго рангу Ленд. Так назвав його один із творців “атомного сонця” вчений Адаменко, на прізвисько Адам. Адам безнадійно хворий, приїхав з міста до баби Сірохи і подружився з капітаном Лендом. Ця дружба була недовгою. Але від неї було багато користі. На уявній карті світу з’явилась нова річка Лопотиха, на ній загата. Льоня отримав дивну посилку, а у ній “…зелені й стиглі шишки, пузатенькі жолуді, що скидались на засмаглих дядьків у беретах, і берети у них з поросячими хвостиками, … товстий шматок соснової кори, гілочку сизо-зеленої ялинки, велике сіре
перо – журавлине або лелечине, і ще цілу жменю усякої дрібноти”. Для чого і від кого? Адже усіх цих речей не буває у рідному степовому селі малого Льоньки. Цю загадку зуміла відгадати подруга Ленда, дівчинка Ніна, яка припливала до нього на крилатому кораблику. Але чи була вона, така дівчинка, чи хлопчик її вигадав? Про це ви дізнаєтесь, коли прочитаєте цю задушевну ліричну повість. Про яку поет В. Базилевський сказав, що Віктор Близнець “Ніде… не висловився так безпосередньо-зворушливо про красу й потворство, правду й кривду, добро і зло, життя і смерть”.
