Кріпацькі пісні

Поява пісень зумовлена суспільними явищами: відновлення Росією кріпацтва на українських землях, кріпосне право узаконювало залежність селянина від землевласника (остаточно кріпацтво в Україні було оформлено 1873 р. указом Катерини II). Серед різних видів кріпацької повинності, крім численних податків, була ще й панщина чи відробіткова рента – примусова праця закріпачених селян у господарстві поміщиків.

Для кріпацьких пісень характерно:

– вираження негативного ставлення селян до тяжкої долі, умов підневільного життя;

Відсутність

романтичних рис (гіперболізації, ідеалізації ліричних героїв, обширн пейзажів, персоніфікації сил природи, фантастичних картин та ін.);

– народна уява і фантазія поступається місцем змалюванню нелегкої праці, умов селянс кого побуту, епізодів знущання поміщиків з кріпаків, приниження людської гідності. Кріпацькі пісні: “Бодай пану в дворі страшно”, “В неділеньку рано”, “Гой кувала зозулечка, кувати забула”, “Із-за гори вітер віє”, “На панщину ходжу, ходжу”, “Наступає чорна хмара”, “Нема в світі правди, правди не зиськати”, “Ой летіла зозуленька, летячи кувала”,

“Ой служив би я в війську запорозькім” та ін.

У період Руїни й пізніше, особливо після скасування кріпацтва 1861 р., з’явилася н: одна верства населення – бурлаки. Ними ставали люди, що не мали власної хати чи прі гулку, поневірялися по чужих землях, шукаючи засобів для прожиття, а також колиші Козаки, що після знищення Січі, не маючи дому, рятувались від розправи з боку російсьш влади. Бурлаками ставали також кріпаки-утікачі, і ті, хто тікав від рекрутчини. У Рос бурлаками називали робітників, що тягали річкові судна. В Україні слово “бурлака” ма більше, більш узагальнене значення самотня бездомна людина, як правило, неодружен або яка з певних причин покинула сім’ю.

Найбільшу групу бурлацьких пісень становлять пісні про життя втікачів від кріпаччини Основні мотиви: тяжка праця, – поневіряння на чужині, мізерність тимчасових заробітків, нарікання на злу долю. Бурлацькі пісні: “Віють вітри все буйнії”, “Горе, горе тим сиротам”, “Жив дома “- Добра не знав”, “Забіліли сніги”,

“Крутий берег, крутий, річенька бистренька”, “Летить орел понад воду”, “Нема горя так нікому”, “Ой колись були степи, сінокоси”, “Ой на морі на синьому”, “Ой у лузі при березі”,

“Ой що ж бо то та за ворон, що на морі крякає”, “Ох, піду я, сяду в зеленім саду”.

У СуСПІЛЬНО-ПОбуТОВИХ (сОЦІаЛЬНО-ПОбуТОВИХ) ПІСНЯХ ОСОблИВО ВИразНО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В(

Лелюбність українського народу, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справед ливий суспільний лад.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Кріпацькі пісні