Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”)
О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця жінка, і саме це намагалася зробити О. Кобилянська в повісті “Людина”.
Олена – головна героїня повісті – надзвичайно розумна і освічена дівчина, добре розуміє духовну убогість і самовдоволення
Але дійсність розбила її мрії. Смерть Лієвича була тільки початком її трагедії. Вона втратила не тільки коханого, а і єдиного друга, що міг би підтримати її в боротьбі проти міщанського світу за своє незалежне становище, за право бути не такою, як інші. Правда дівчина мала сестру Ірину, що розуміла і підтримувала
Ту людину, що Олена плекала в собі, людину з високими прагненнями і ідеалами, вона свідомо придушує в собі, а натомість зростає та людина, про яку говорив їй ще доктор: “Адже людина – лиш людиною!.. І чим, властиво, більше? Нічим більше, ні менше як… звіриною, і то товариською, розумною звіриною. Спосіб відживлюватися, боротьба за існування, спосіб розмножуватися – все те вона має таке сам як звірина”.
Отже, О. Кобилянська, показавши моральну загибель Олени Ляуфлер, розкрила типове явище того часу коли жінка ламалася під впливом обставин, коли її затягувало міщанське болото. Але насправді це явище знало і винятки. Приклад цьому – сама О. Кобилянська.