Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка

“Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка

I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. (В українській літературі Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, який добре знав побут селян, козаків та козацької верхівки, досконало вивчив звичаї та вірування українців.)

II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті.

1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. (Свою повість Квітка-Основ’яненко написав на основі народних вірувань у відьом. У повісті їх сім. Всі вони добре відомі в Конотопі, до них

по допомогу зверталися як прості мешканці міста, так і козацька верхівка. Пріська-знахарка не догодила місцевому писареві: якось дала йому замість приворотного зілля проносне. Після цього писар “став на неї гонитель”. Друга відьма Химка могла відгадати, хто що вкрав і коли збрехав. На неї пан Ригорович був злий через те, шо сказала, ніби він у сусіда бджоли вкрав. Третя – Явдоха Зубиха вдень виглядала старою-престарою, а вночі молоділа Пазька нишком чаклувала, а Домаха капості людям потайки робила. Векла розгнівила Пістряка тим, що мала гроші, а йому не позичила. Устя потрапила в немилість через те, що
її донька піднесла писареві гарбуза. Ось таке миле відьомське товариство у “славному сотенному містечку” привели вранці на ставок з наміром топити. Котра тонула – витягали з води, рятували, бо не відьма. Уже шістьох кинули у воду, а відьму не знайшли. Взялися за Явдоху Зубиху. Вкинули у ставок, а вона все плюсь-плюсь, як рибонька плаває та сміється. Ледь упіймали, поклали на лавку та почали різками бити. А вона продовжує сміятися і глузує з усіх. Старий Демко, що знався на чаклунстві, відкрив усім присутнім очі: б’ють вони не відьму, а колоду. Тоді й схопили справжню Явдоху та відлупцювали, поки сама не попросилася, не закричала, що поверне дощі й роси. Кати подумали, що досить з Явдохи, можливо, вона ще знадобиться.)

2. Представники козацької верхівки. (Повість розпочинається добре знайомими словами про те, що “сумний і невеселий сидів на лавці у світлиці конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха”. Отак із перших рядків твору розпочинається знайомство читача з найвищою владою у містечку. Причина його суму – відмова у сватанні багатої та вродливої хорунжівни Олени. Трохи згодом до “сумного і невеселого” Забрьохи прийшов сотенний писар Прокіп Ригорович Пістряк. Писар був “ученою” людиною і говорив такою сумішшю канцеляризмів, що його мало хто розумів. Це саме він підкинув ідею сотникові, що через відсутність дощів слід покарати відьом, випробовуючи водою.)

3. Присутність автора у повісті. (У повісті постійно відчувається присутність автора. Коли Квітка-Основ’яненко говорить від себе, використовує вищий стиль, коли говорить від імені другорядних постатей, послуговується оповідками простолюддя. Авторські коментарі так і переливаються усіма відтінками – від розповідного характеру до гумористично-анекдотичного.)

III. Із чого сміється Квітка-Основ’яненко? (Чимало кумедного у повісті “Конотопська відьма”. Щиру посмішку викликають епізоди з відьомськими чаклуваннями, вибриками, з публічним виявленням відьом через їх занурення у ставок. Однак образи конотопського сотника і його писаря примушують замислитись. Чого вартий епізод про те, як рахували козаків на черговій перевірці! “Учений” писар робив зарубки на довгій хворостині, та вона ніяк не входила до хати сотника. Переломивши її на дві частини по одній із зарубок, щоб занести її до хати сотника, писар Пістряк довго не міг зрозуміти, чому у нього на двох частинах хворостини виходить менше зарубок, ніж на цілій. Працюючи разом із сотником, писар спить і бачить себе на його місці. А тому всіляко “підсиджує” начальника. Квітка-Основ’яненко висміює неосвіченість і нікчемність певної частини козацької верхівки, якій чини діставалися не за реальні заслуги, а в спадщину. Забрьоха – типовий сотник провінційного козацького містечка. Його основні заняття, як і його помічника писаря, – їда, випивка, інтриги, “боротьба з відьмами”. Навіть після публічного знущання з так званих відьом обидва не цураються звертатися до них по допомогу. Фантастичні елементи у повісті тільки підсилюють комічність постатей головних героїв.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав...
  2. Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав...
  3. Найвизначніший бурлескно-реалістичний твір Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Найвизначніший бурлескно-реалістичний Твір Квітки-Основ’яненка – композиційно багатошарова й багатопланова повість ” Конотопська відьма ” – це насамперед гостра сатира на панівну верхівску українського суспільства ХVІІІ ст. Письменник показав типові ризи тієї козацької старшини, значна частина якої в часи поступової ліквідації російським царизмом української державності, послідовних обмежень ним демократичної суті полково-сотенного...
  4. Сміхова стихія повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо...
  5. Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є...
  6. Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у...
  7. Твір Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Конотопська відьма Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну...
  8. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  9. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”) “Конотопська відьма” – один з перших прикладів українського “магічного реалізму”, твір, де тісно переплетені фантастика і реалістичні картини. Це зла сатира на представників козацької старшини кінця XVIII століття, які зазнали повного морального та розумового виродження. Сотник Микита Забрьоха та писар Пістряк схожі один на одного, а крім того, вони не...
  10. Сміхова стихія повісті “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо...
  11. “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України...
  12. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої...
  13. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори...
  14. Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної...
  15. Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу...
  16. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, незлостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав...
  17. “Найпряміше найблагородніше моє прагнення-показати від чого у нас зло”( за твором “Конотопська відьма”) Повість видатного українського письменника Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дуже дотепним сатиричним зображенням козацько-старшинського устрою у період його занепаду, в якій відтворені окремі явища життя XVIII століття, тогочасний побут козацької старшини. Г. Квітка-Основ’яненко майстерно зобразив у повісті пригоди писаря Пістряка та сотника Забрьохи в українському Конотопі. У спадок від батька...
  18. Твір за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”: “Найпряміше та найблагородніше моє прагнення – показати, від чого у нас зло” Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” просто переповнена злом. Кожен герой робить тут щось зле. Спочатку одному з головних героїв Забрьосі було відмовлено у шлюбі з боку родини Олени, потім він сам висловив свою злостивість, розкритикувавши свого писаря Пістряка. Після цього удвох вони прийняли рішення замість того, щоб йти в похід...
  19. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  20. Скорочено “Конотопська відьма”Квітки-Основ’яненко Сумний і невеселий сидів собі на лавці у новій світлиці конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Завжди чепурний, він тепер навіть у неділю не одягнув чистої сорочки, не знімав на ніч синіх штанів. Пан сотник походив із чесного і важного роду. Усі його діди і прадіди “були у славному сотенному...
“Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка
«
»