“Кому з персонажів і чому симпатизує автор комедії “Міщанин-шляхтич”?
“Міщанин-шляхтич” – це не єдина п’єса, в якій Мольєр висміює дворянство. Це одна з найбільш яскравих комедій, в якій автор показує сатиричний образ буржуа.
Зображуючи зайво довірливого і доброго купця Журдена, Мольєр засуджує його марнославство і прагнення придбати дворянські манери будь-якими шляхами. Журден наймає різних вчителів, щоб ті навчили його манерам, танцям і музиці, але так і залишається недолугим і пихатим.
Вчителі теж не так далекі від Журдена: вони сваряться через дрібниці, не в змозі визначитися, яка ж з наук
Простий народ кмітливіший, ніж люди освічені: помічники кравця відкрито вивуджують у Журдена гроші, служниця Ніколь не боїться відверто сміятися над своїм господарем.
Мольєр викриває паразитуючу знать в особі авантюриста Доранта. У нього немає нічого, крім графського титулу, але він хоче обібрати багатого Журдена. Мольєр показав, наскільки може бути жалюгідною аристократія. Дії Журдена спрямовані проти народу, хоча він сам – виходець з народних кіл. Відчуження від свого класу, бажання завуалювати власні негативні риси показано в комедії.
Журден є головним героєм п’єси, з
Гроші у Журдена є, проте немає елементарної освіти, відсутні манери, він безпросвітно дурний. Журден на старості років вирішив вивчати філософію (для нього стало великим “відкриттям”, що він розмовляє прозою), став займатися музикою, танцями і фехтуванням. Він думає, що за наявності деяких знань і грошей можливо зайняти місце серед знатних дворян. Його оточують слуги і вчителі, які вимагають за свою роботу високу оплату, однак і не думають її виконувати. “Благородні” науки якось не укладаються в голові Журдена. Дружина просить припинити марні витрати, але міщанин нічого не хоче чути. Служниця Ніколь теж хоче напоумити свого пана, при цьому видно, що бідна неосвічена дівчина набагато розумніша за свого господаря. Журден навіть комічну посвяту в “мамам уші” сприймає серйозно. Бажання Журдена набратися розуму, безумовно, гідне поваги. Але він смішний своєю впевненістю зробити це за кілька днів.
Прагнення в що б то не стало “одворянитися” впливає на душевний настрій Журдена, а також визначає характер його чуттєвих сприймань. Головний герой з готовністю приймає за правду будь-яку нісенітницю, причому очевидну, аби тільки вона підкріплювала його “рух” до вищого світу. Журден просто тане від облесливого визнання нібито дворянській приналежності.
Мольєр у своєму творі сміється над безмежною тупістю Журдена. На прикладі цього міщанина він показує, наскільки недалеким і необтесаним може бути навіть людина з грошима, яка вважає, що можна купити розум. Великий драматург сміється нема над конкретною людиною, а висміює марнославство і прагнення всіляко наслідувати будь-яким зовнішнім ознаками вищого світу, при цьому не змінюючись внутрішньо. Головне міститься не в титулі і не в костюмі, а в честі, гідності, розумі і освіченості, які купити не можна.
Пану Журдену, графу Доранту і маркізі Дорімені автор комедії протиставляє Клеонта – представника третього прошарку тогочасного суспільства. Саме цей персонаж викликає у нього симпатію. Саме ця людина втілила в собі найкращі людські риси. Клеонт освічений, має здоровий глузд, почуття людської гідності і тверді принципи. Він, на відміну від пана Журдена, не соромиться свого походження і не скриває його. А завдяки своїм внутрішнім якостям Клеонт значно вище представників свого прошарку і навіть багатьох аристократів. На думку автора, своєю честю і своїм розумом такі люди надзвичайно корисні для будь-якого суспільства і будь-якого часу. Найбільш яскраво і повно характер Клеонта розкривається у відношенні до Люсіль, яку він самовіддано і щиро кохає.
Життєвий принцип мого улюбленого персонажу автора комедії “Міщанин-шляхтич” Клеонта – не цуратися свого походження. “Прикидатися дворянином, – стверджує він, – тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадений титул. Але я, щиро кажучи, дивлюся на такі речі трохи інакше. Я вважаю, що будь-який обман принижує порядну людину. І не лічить ховати своє справжнє походження, з’являтися суспільству на очі під чужим титулом, показувати з себе не того, ким ти є насправді”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)