Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Комедія “Менехми, або Близнюки”

Комедія “Менехми, або Близнюки”

У місті Сіракузах жив купець, а в нього було два хлопці-близнюки, схожих як дві краплі води. Купець поїхав за море й взяв із собою одного із хлопчиків – по імені Менехм. Там було свято, хлопчик втратився в юрбі; його підібрав інший купець – з міста Эпидамна, відвіз до себе, усиновив, а потім підшукав йому дружину й залишив весь свій стан. Другий хлопчик залишився в Сіракузах; на згадку про зниклому його перейменували й теж назвали Менехмом. Він виріс, відправився на пошуки брата, довго їздив по всіх містах і, нарешті, добрався до Эпидамна. От

отут і зштовхнулися два близнюки, Менехм Эпидамнский і Менехм Сиракузский, і зрозуміло, що при цьому вийшло багато путаниц і непорозумінь. Плутанина – це коли Менехма Эпидамнского приймають за Менехма Сиракузского або навпаки; непорозуміння – це коли Менехма Эпидамнского приймають за Менехма Эпидамнского, але приписують йому вчинки Менехма Сиракузского, або навпаки.

На сцені – місто Эпидамн, коштують два будинки, в одному – дружина Менехма Эпидамнского, в іншому – гетера, його коханка. До глядачів виходить нахлібник Менехма Эпидамнского по кличці Столова Щітка – тому що посади його за стіл,

він ні крихти не залишить, Він нахвалює свого хазяїна: живе привільно, сам поїсти любить і інших пригощає. От і сам хазяїн виходить із будинку, сварячись на ревниву дружину; він стягнув у неї новий плащ і несе його в подарунок коханці. Та задоволена подарунком і на подяку замовляє кухареві вечеря на трьох. “На десятьох, – поправляє кухар, – Їдальня Щітка за вісьмох з’їсть”.

Менехм Эпидамнский з нахлібником ідуть на площу по справах, а із пристані є зі своїм рабом Менехм Сиракузский, що приїхав шукати брата. Звичайно, і кухар і гетера думають, що це Менехм Эпидамнский, і весело його привітають: це перша плутанина. “Слухай, – говорить гетера, – снеси-ка ти цей крадений плащ у перелицювання, щоб дружина його на мені не довідалася!” Менехм Сиракузский божиться, що він отут ні при чому, і плащ у дружини не крав, і дружина^-те в нього ні, і взагалі він тут уперше. Але, бачачи, що жінку не переконаєш, а плащ можна, мабуть, і привласнити, він вирішує повечеряти із красунею й подиграть їй: “Це я жартував, звичайно, я і є твій милий”. Вони йдуть бенкетувати, а раба Менехм відсилає вхарчевню.

Отут з’являється разобиженний Щітка: він упевнений, що це його годувальник почастувався без нього, і напускає на Менехма Сиракузского з докорами. Це друга плутанина. Той нічого не розуміє й жене його ладь. Ображений нахлібник відправляється розповісти про усім хазяйській дружині. Та в люті; обоє сідають чекати винуватця. А Менехм Эпидамнский, тутешній, уже отут як отут: він вертається із площі злий, клянучи себе за те, що вплутався там свідком у судову справу й тому не поспів на гулянку до гетери. Дружина й нахлібник накидаються на нього з докорами, дружина – за викрадений плащ, нахлібник – за з’їдений без нього вечеря. Це перше непорозуміння. Він відбивається, але дружина заявляє: “На поріг тебе не пущу, поки не принесеш мені плащ назад!” – і захлопує двері. “Не хворий^-те й хотілося!” – гарчить чоловік і рішуче направляється до гетери – за розрадою й за плащем. Але й отут він натрапляє на неприємність. “Що ти дурницю несеш, ти ж сам забрал плащ у перелицювання, не мороч мені голову!” – кричить йому гетера. Це друге непорозуміння. Вона теж захлопує перед ним двері; і Менехм Эпидамнский ідуть куди ока дивляться

Тим часом Менехм Сиракузский із плащем у руках, не знайшовши в харчевні свого раба, у розгубленості вертається назад. Дружина Менехма Эпидамнского приймає його за раскаявшегося чоловіка, але для порядку все-таки гарчить на нього. Це третя плутанина. Менехм Сиракузский нічого не розуміє, починається лайка, всі свирепее й свирепее; жінка кличе рятуйте! батька. Старий добре знає свою дочку – “від такої сварливої дружини хто завгодно заведе коханку!” Але красти в дружини – це занадто, і він теж починає напоумляти мнимого зятя. Це четверта плутанина. Чи не зійшов він з розуму, що своїх не довідається? Догадливий Менехм і впрямь прикидається божевільним – і, як Орест у трагедії, починає кричати: “Чую, чую божий голос! він велить мені: візьми смолоскип, випали, випали їм ока!..” Жінка ховається в будинок, старий біжить за лікарем, а Менехм Сиракузский рятується, поки ціл. о

Вертається Менехм Эпидамнский, а назустріч йому – тесть і лікар з докорами за розіграну сцену сказу: це третє непорозуміння. Менехм відповідає лайкою. “Так він і впрямь буйний!” – викликує лікар і кличе рятуйте! дужих рабів. Менехм ледве відбивається від них, як раптом є несподівана допомога. Раб Менехма Сиракузского, не дочекавшись у харчевні свого пана, пішов його шукати, а те без догляду вічно він уплутується в неприємності! Неприємності в наявності: от якісь хлопці серед біла дня в’яжуть начебто б саме його хазяїна! Це вже п’ята плутанина. Раб кидається на підмогу до мнимого пана, удвох вони розкидають і розганяють гвалтівників; на подяку раб просить відпустити його на волю. Відпустити на волю чужого раба Менехму Эпидамнскому нічого не коштує: “Ступай, я тебе не тримаю!” – І Менехм відправляється ще раз спробувати щастя в гетери

Раб, обрадуваний, кидається в харчевню зібрати свої пожитки й відразу зіштовхується з теперішнім своїм хазяїном, Менехмом Сиракузским, що і не думав відпускати його на волю. Починаються перекори й докори. Це четверте непорозуміння. Поки в них іде лайка, з будинку гетери чується така ж лайка, і на порозі з’являється після нової невдачі Менехм Эпидамнский. Отут той^-те-нарешті-те обоє брата зіштовхуються на сцені віч-на-віч. Раб у здивуванні: хто ж його хазяїн? Це шоста, і остання, плутанина. Починається з’ясування: обоє – Менехми, обоє – родом із Сіракуз, і батько той самий… Правда тріумфує, рабові остаточно даруется воля, Менехм Эпидамнский радісно готується перебратися на батьківщину, до брата, у Сіракузи, а раб повідомляє публіці, що з нагоди від’їзду розпродається все добро: будинок, земля, все начиння, челядь “і законна дружина – якщо тільки на таку покупщик відшукається!”. На тім і кінчається комедія

М. Л. і В. М. Гаспарови


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Доля й життя (за добутком “Близнюки”) Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої чим своя. У колискових піснях звертання до своєї крихітки ненька передає всю любов свого щирого серця. Бути щасливими, щоб не знали бідності, що бідує життю – от чого побажала своїм близнюкам убога жінка. А трохи пізніше додала, щоб піклувалися не тільки про...
  2. Міркування за твором Івана Липи “Близнюки” Звичайно ж, Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої своєї, і у творі Івана Липи “Близнюки” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їхнє Майбутнє. Убога жінка побажала своїм близнюкам – бути щасливими, щоб не знати...
  3. Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” як політична комедія Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” видатний добуток російської класичної літератури. Створене у двадцяті роки XIX століття, воно знайшло широке визнання в сучасників, яким довелося ознайомитися з комедією в рукописі. Комедія залишилася актуальною й злободенною донині. Драматург вклав у п’єсу всі кращі якості своєї душі: полум’яний патріотизм, любов до...
  4. “Людська комедія” – енциклопедія життя Франції першої половини – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ “Людська комедія” – енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Оноре де Бальзак остаточно утвердив естетичні принципи реалізму. Якщо Стендаль дія життя Франції змалював суспільні прошарки й картини пропершої половини вінційного та столичного життя як щаблі для XIX...
  5. “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова – комедія на століття Олександр Сергійович Грибоєдов говорив, що готово “голову покласти за співвітчизників”, і із чудовою енергією служив на цьому поприщі, мужньо відстоюючи інтереси Росії. “Повага до Росії – от що мені потрібно”, – сказав він напередодні своєї загибелі в Персії. Поваги до свого народу, його мові, історії, традиціям бажає й домагається й...
  6. Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну...
  7. Людська комедія характеристика образу Жана-Эстера ван Гобсека Гобсек Жан-Естер ван – персонаж 13 творів Людської комедії, головний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірим волоссям і безпристрасними, нерухомими рисами обличчя, як у Талейрана, з маленькими жовтими очима і гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну...
  8. Як важливо бути серйозним. Легковажна комедія для серйозних людей Дія комедії відбувається в лондонській квартирі молодого джентльмена Алджернон Монкріф, вихідця з аристократичного сімейства, і в маєтку його нерозлучного одного Джека Уордінга в Вултоне, графство Хартфордшир. Нудьгуючий Алджернон, чекаючи до чаю свою тітку леді Брекнелл з чарівною дочкою Гвендолен, обмінюється ледачими репліками зі своїм лакеєм Лейн, не меншим гедоністом і...
  9. Комедія Эжена Скриба “Склянка води, або Наслідку й причини” Початок XVIII в. Англія разом з Австрією, Пруссією й іншими країнами веде нескінченну й виснажливу війну за іспанську спадщину проти франко-іспанської коаліції. Англією править слабохарактерна й поступлива королева Ганна, що не приймає рішень, не порадившись із тими, хто неї оточує. По суті кермо влади – у руках леді Черчиль, герцогині...
  10. “Пігмаліон” це блискуча комедія “Пігмаліон” – це блискуча комедія, але комедія не стільки розважальна, скільки соціальна. Недарма сам драматург зазначав у передмові, що вона є “інтенсивно і навмисно дидактична”. Просто саме мистецтво, на думку Шоу, “не може бути іншим”. Розвиток драматичного конфлікту “Пігмаліона” він свідомо завершує відкритим фіналом, аби у глядача не виникло думки,”...
  11. КОМЕДІЯ “РЕВІЗОР” На дзеркало неча нарікати, коли пика крива. Народне прислів’я Микола Васильович Гоголь – чудовий російський письменник, що вмів помітити й висміяти негативні сторони російської дійсності. Поряд з Фонвізіним і Грибоєдовим Гоголь стояв у джерел створення репертуару російського національного театру. Його обурювали суцільно перекладні п’єси, які ставилися на сценах театрів Росії...
  12. КОМЕДІЯ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР” КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР” Час, коли жив і затворів Н. В. Гоголь, було відзначено великими суспільно-історичними подіями. Дитячі роки письменника збіглися з розгромом Наполеона у Вітчизняній війні 1812 року, виходом Росії на широку міжнародну арену. Юнацькі роки Миколи Гоголя ставляться до періоду, коли декабристи будували плани революційної перебудови Росії,...
  13. Скорочено “Комедія про скриню” Ариосто П’єса починається з того, що юнак Эрофило наказує своїм рабам відправлятися до Филострато й обурюється на впертість Неббья, якому явно не хочеться залишати будинок. Причини цієї колізії розкриваються в діалозі слуг. Неббья розповідає Джанде, що в живучі по сусідству звідника Лукрано є дві чарівні дівиці: в одну з них по...
  14. “Недоук” Комедія на п’ять дій – Дія третя Правдин і Стародумов, розмовляючи, згадують Петровську епоху, коли людей цінували по розуму, а не за чинами і багатства. Вони міркують про достоїнства традиційного виховання, коли виховували не тільки розум, але й душу. Стародумов розповідає випадок, коли він познайомився з недостойним людиною, але не відразу це розпізнав. Стародумов служив вітчизні, воював...
  15. Короткий переказ у прозі поеми “Божественна комедія” Переляканому Данте є тінь улюбленого їм давньоримського поета Вергілія. Він обіцяє показати поетові загробний мир: пекло, чистилище й рай. Вергілій подбадривает сторопілого автора, затверджуючи, що сама Беатриче снизошла до нього з раю в пекло й просила бути провідником у мандрівках. Над входом у пекло напис: “Залиш надію, всяк сюди вхідний!”...
  16. Чи актуальна “Божественна комедія” у наш час? Як часто ми скаржимось, що не знаємо, як вчинити і не маємо того, з ким можна порадитись. Сумуємо, що нашого досвіду не вистачає, аби вирішити якісь проблеми, зробити правильний вибір, проаналізувати ситуацію. Але ж на справді ми маємо досхочу джерел, звідки можемо черпати життєві знання, яких нам не вистачає, звідки...
  17. Комедія Оскара Уайльда “Ідеальний чоловік” Дія п’єси розвертається протягом доби в Лондоні, в особняку подружньої пари Чилтернов і на квартирі лорда Горинга, на початку 1890-х гг. Званий вечір у восьмикутному залі особняка баронета сера Роберта Чилтерна, що займає відповідальний пост товариша міністра закордонних справ, – один із самих вишуканих атракціонів великосвітського Лондона. Відточений смак зразкової...
  18. “Вишневий сад” – драма, комедія або трагедія? П’єса “Вишневий сад” була написана А. П. Чеховим в 1903 році. Не тільки суспільно-політичний мир, але й мир мистецтва відчував потребу у відновленні. А. П. Чехов, будучи талановитою людиною, що виявила свою майстерність у коротких оповіданнях, входить у драматургію як новатор. Після прем’єри п’єси “Вишневий сад” розгорілася маса споровши серед...
  19. Фамусов і інші… (комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”) Грибоєдов, був автором декількох добутків, але тільки одна комедія “Горі від розуму” принесла йому знаменитість. Ця п’єса була написана в на-! XIX століття, коли в Росії зароджувалися перші таємні політичні організації. Передові люди Росії, усвідомивши несправедливість положення російського народу, почали поєднуватися в таємні революційні організації. Ці люди розуміли, що росіянин...
  20. Виклад поеми Данте Алигьери “Божественна комедія” Поема Ад. Пісня перша Серединою людського життя, її вершиною Данте вважає тридцатипятилетний вік. Його він досяг в 1300 році й до цього року пристосовує свою подорож у загробний мир. Оповідання ведеться від першої особи. Отже, Данте, збившись зі шляхи – “втративши правий шлях у тьмі долини”,- виявляється в дикому й...
Комедія “Менехми, або Близнюки”
«
»