Комедія Эжена Скриба “Склянка води, або Наслідку й причини”
Початок XVIII в. Англія разом з Австрією, Пруссією й іншими країнами веде нескінченну й виснажливу війну за іспанську спадщину проти франко-іспанської коаліції. Англією править слабохарактерна й поступлива королева Ганна, що не приймає рішень, не порадившись із тими, хто неї оточує. По суті кермо влади – у руках леді Черчиль, герцогині Мальборо. Це жінка твердого розуму, рішуча й смілива, спокушена в палацових інтригах. Її чоловік, знаменитий і жадібний маршал Мальборо, командує англійською армією й зовсім не зацікавлений у припиненні війни,
Партії Мальборо, тобто партії вігів, протистоїть опозиція торуй. Її очолює Генрі Сен-Джон, віконт Болинброк, захоплений політичний гравець, що на бурхливих засіданнях парламенту дихає повними грудьми, як англійський матрос у море. До двадцяти шести років він бездумно насолоджувався життям і витрачав свій стан, поки воно не висохнуло. Щоб поправити справи, вона жениться на чарівній жінці з мільйонним приданим і мільйоном капризів і недоліків
Подружнє життя незабаром стає нестерпної, Болинброк розстається із дружиною й жагуче захоплюються
Два роки тому цей провінційний дворянин, що втратився в Лондоні юний, збирається кинутися в Темзу, тому що в нього немає двадцяти п’яти гіней. Болинброк дає йому двісті гіней і рятує від загибелі. Мешем сподівається передати королеві прохання про посаді при дворі й один раз йому майже вдається прорватися крізь юрбу в карети, коли світський чепурун відштовхує його й клацає по носі. Однак прохання подане, і Мешем одержує запрошення на аудієнцію, але коли він відправляється в палац, екіпаж усе того ж чепуруна обдає брудом його єдиний пристойний камзол. Здавалося б, усе загублено, але зненацька в нього з’являється таємничий заступник – він одержує місце пажа королеви, потім чин прапорщика гвардійського полку й надії на нові благодіяння з єдиною умовою – він не повинен женитися
Тим часом він жагуче закоханий у чарівну Абигайль, що служила в ювелірному магазині, поки його хазяїн не збанкрутував. Тепер же їй обіцяне місце при дворі, причому обіцянка виходить також від таємничої благодійниці, якою виявляється сама королева. Однак призначення залежить від всесильної леді Мальборо. Наївна Абигайль сподівається, що леді Мальборо допоможе їй, тому що вона її родичка, дочка кузена, що вступив у нерівний шлюб, леді Мальборо. Болинброк пояснює дівчині, що підступництву герцогині немає межі. Болинброк, Мешем і Абигайль містять оборонний і наступальний сполучник проти леді Мальборо.
Болинброк розраховує, що, якщо Абигайль одержить місце при дворі, він зможе впливати на королеву. В обов’язку Мешема входить щодня подавати королеві газету “Модні люди” – всі інші джерела інформації виключені фавориткою. Мешем береться передавати королеві листа маркіза де Торси, посланника Людовика XVI, і газету “Экзаминейтер” з викривальною статтею Болинброка проти партії Мальборо. Однак герцогиня перехоплює “незаконні вкладення” і уїдливо повідомляє Болинброку, що він у неї в руках – вона скупила за безцінь всі його боргові зобов’язання й має намір сховати його у в’язницю. Болинброк у замилуванні, що в нього такий гідний супротивник, і збирається завдати чергового удару впарламенте.
Тим часом Мешем зустрічає в палацовому парку свого давнього кривдника й убиває його у двобої. Його ніхто не бачив, але йому загрожує страта відповідно до суворого закону про дуелі. Він повинен бігти. Болинброку вдається передати королеві записку, у якій він обережно рекомендує Абигайль. Королева хотіла б наблизити до себе дівчину, що сподобалася їй,, однак герцогиня, побоюючись стороннього впливу, переконує її в небажаності такого вчинку. Разом з тим вона повідомляє, що знайшла спосіб дати чина капітана старанному парубку, на який королева звернула свою прихильну увагу, – Мешему. Королева задоволена фавориткою й забуває про Абигайль. Дівчина вотчаянии.
Болинброку ж знову посміхається фортуна – він стає спадкоємцем величезного стану, оскільки вбитий Мешемом на дуелі чепурун – його кузень Ричард, втілення жадібності й незначності, самий жорстокий з його кредиторів. Негайно викуплені боргові зобов’язання, Болинброк знову володіє ситуацією. Він вимагає суворо покарати вбивцю, але як тільки довідається від Абигайль, що Мова йде про Мешеме, переконує її не тривожитися – він постарається не знайти його. У цей момент з’являється Мешем. Він зовсім не біг, оскільки його наздогнав гонець із наказом про нове призначення. Йому запропоновано бути в королеви. Таємничий заступник посилає йому знаки нового чина – брильянтові наконечники до аксельбантів. Абигайль довідається діаманти, які під час перебування свою в ювелірному магазині вона сама продала леді Мальборо. Інкогніто заступника розкрите (Мешем у той момент про це не знає), і Болинброк одержує можливість завдати чергового удару своєї противниці
Абигайль знаходить місце при королеві й відразу ж стає її улюбленицею. Королева скаржиться Абигайль на несвободу у всім і мрячно натякає, що захоплено якимось молодим офіцером. Нічого не відає Абигайль пропонує королеві свою допомогу. Болинброк нарешті допущений до королеви й намагається торкнути її оповіданнями про нещастя народу, про позбавлення й жертв, викликаних війною. Вона відверто нудьгує й пожвавлюється лише при повідомленні про те, що герцогиня зацікавлена в продовженні війни, що втримує її чоловіка при армії й дозволяє їй віддаватися солодким утіхам з Мешемом. Королева в люті. Так Болинброк довідається, що вона теж любить Мешема.
Герцогиня повідомляє Мешему, що має намір дати йому важливе доручення й просить прийти до неї після вечірнього прийому в королеви. Ненароком їй стає відомо, що саме Мешем убив Ричарда Болинброка. Королева теж вирішується призначити побачення Мешему й під час прийому повинна подати умовний знак: у присутності гостей вона поскаржиться на жару й попросить у Мешема склянка води. Болинброк повідомляє герцогині, що якась знатна дама збирається призначити Мешему побачення. В обмін за ці відомості він одержує для маркіза де Торси запрошення до двору. Герцогиня неприємно заінтригована. Під час карткової гри, до якої зненацька для всіх допущений маркіз де Торси, королева просить Мешема подати їй води. Герцогиня в повнім замішанні й робить помилку за помилкою. Вона замість Мешема подає склянку води й перекидає його на плаття королеви. Королева розгнівана, вони обмінюються колкостями. У результаті – відставка герцогині. Але вона не здається. Через своїх прихильників їй вдається переконати королеву, що вона любить не Мешема, а зовсім іншого. Королева готова простити її. Болинброк проясняє чергова омана. Герцогиня клянеться знеславити королеву. Мешем приносить на підпис королеві паперу про розпуск парламенту й призначення Болинброка міністром. Страшний шум змушує його сховатися на балконі. З’являється герцогиня в супроводі юрби придворних і виявляє Мешема в особистих покоях королеви. Абигайль падає на коліна й просить прощення за те, що таємно від королеви прийняла Мешема. Болинброк додає, що обвинувачуваний в убивстві Мешем прийшов попрощатися зі своєю дружиною – Абигайль Черчиль. Королева після недовгого замішання прощає Абигайль і Мешема й заявляє про призначення Болинброка міністром і початку переговорів про світ із Францією. Так лорд і леді Мальборо низвержени, мир укладений – і все це завдяки склянці води, як говорить Болинброк.
В. Т. Данченко