Коли перевернена остання сторінка роману Дж. Сэлинджера “Над прірвою в житі”
Я познайомилася із творчістю видатного американського письменника Джерома Дейвида Сэлинджера, майстри тонкого аналізу духовного миру людини. Роман “Над прірвою в житі” – центральний добуток прози Сэлинджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, що допомагає нам краще зрозуміти щиросердечний стан головного героя. Сімнадцятилітній Холден Колфилд оповідає нам про переломні події свого життя. По-перше, хлопчика виключили вже із третьої по рахунку школи, і йому має бути нерадісне побачення з родителями. По-друге, Холден оскандалився
По-третє, головний герой ніяк не може поладити й ужиться зі своїми товаришами. Його поводження буває часом жахливим: він грубий, уразливий, у відносинах Холдена з людьми відчувається глузування над навколишніми. Це зауважують і батьки, і вчителі, і його товариші
Однак нікому з них не спадає на думку з’ясувати, чому Холден так поводиться, заглянути йому в душу. Читаючи роман, я побачила перед собою самотнього, повністю наданого собі підлітка, у душі якого відбувається
Але, на мій погляд, цього недостатньо. Холден один з перших побачив порочність американського суспільства п’ятидесятих років, його гнітить дух обману й недовіри між людьми, тому хлопчик обурюється “показухою” і “липою”, які оточують його. Холдену доводиться важко в його самотній боротьбі проти неправди, він страждає, тому що всієї його надії жити за законами справедливості приречені на невдачу. Він не хоче вчитися, щоб після бути “пронозою” і “працювати в якій-небудь конторі, заробляти безліч грошей і їздити на роботу в машині або в автобусах на Медисон-Авеню, і читати газети, і грати в бридж всі вечори, і ходити в кіно…
” – такий бачить Холден життя забезпечених американців, безглуздої й беззмістовної, і тому він не приймає неї. Коли Холдена запитали, ким би він хотів стати, він відповів: “Розумієте, я собі представив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малят і навкруги – ні душі, жодного дорослого, крім мене. А я стою на самому краї обриву, над прірвою, розумієш? І моя справа – ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву”.
На мій погляд, Холден мріє рятувати чисті, безневинні душі дітей від падіння в прірву аморальності, бездуховності. Найбільше на світі Холден боїться стати таким, як всі дорослі, пристосуватися до навколишньої неправди, тому він і повстає проти “показухи”. Кілька днів, проведених хлопчиком у Нью-Йорку, після втечі з Пэнси, зіграли величезну роль у формуванні характеру Холдена. По-перше, він зштовхнувся з насильством, проституцією, сутенерством і відкрив саму моторошну й мерзенну сторону життя
А по-друге, Холден довідався чимало добрих і чуйних людей, це зробило його терпимее й рассудительнее. І якщо раніше хлопчик хотів просто бігти від людей, те тепер він розуміє, що від труднощів біжать тільки слабкі, а він повинен залишитися й продовжувати боротьбу з пороками американського суспільства. На жаль, Холдена ніхто не здатний зрозуміти, і дорослі знаходять найпростіший спосіб позбутися від нього: відправити на лікування в санаторій для нервових хворих. Але, на мій погляд, якщо кого й треба лікувати, то тих людей, які оточують Холдена, те суспільство, що загрузло в обмані й лицемірстві
Сэлинджер у романі “Над прірвою в житі” робить сумний висновок: молоде покоління США перебуває на краю обриву, з однієї сторони якого перебуває життя але законам справедливості й добра, а з іншого боку – пропасти лицемірства й зла. Холден, по-моєму, один з тих деяких людей, які не дають цілому поколінню американців упасти в цю прірву аморальності. На мене роман Сэлинджера зробив величезне враження, і я повністю підтримую ідеї Холдена: не можна жити в атмосфері лицемірства, самовдоволення, аморальності, не можна бути байдужим
(2 votes, average: 3.00 out of 5)