“Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича
… Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів…
А. Міцкевич
І. Балада як поетичний жанр. (Жанр балади дійшов до нас із часів Середньовіччя, коли історії про кохання, смерть і боротьбу передавалися у бездоганній віршованій формі пісні-оповідання. Один із найвидатніших польських поетів – романтиків, Адам Міцкевич, створив цілу низку поетичних балад, у яких відтворив історію свого народу.)
ІІ. Адам Міцкевич – натхненний
1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. (“Світезянка” – поема про кохання дівчини й легеня та їх загибель через зраду; поема “Пані Твардовська” розповідає про угоду пана Твар – довського із чортом; “Три Будриси” – про батька та його синів-литвинів, яким було наказано привезти багатства з походів, а вони обрали за
2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. (Повість “Гражина” – про хоробру литвинку Гражину, яка повела у бій вояків, вдягнувши обла – дунки свого чоловіка, князя Літавора; балада “Альпухара” – про подвиг мусульманського короля Альманзора, який хоробро бився з іспанцями у Гренаді, а насамкінець через поцілунок передав ворогам смертельну хворобу – чуму.)
ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності. (“О мати Польщо! Ти лежиш ще тепла в гробі. А ми… німіємо у тузі та жалобі…” – написав А. Міцкевич у поемі “Пан Тадеуш”. Усі балади Міцкевича, навіть на екзотичні сюжети, написані заради виховання патріотичного почуття до рідної Польщі.)