Казки зі школи: Дружна сім’я
Жив-Було одне мишеня по ім’ю Маля, був він сіренькі, маленький, вічка блакитні, лапки малюсінькі, умненький, і в нього не було друзів. Один раз прокидається він і думає: “От би мені друзів знайти – добрих, веселих, гарних і вірних. І саме головне не самотніх”. Біжить він по лісі й раптом бачить – повзе колюча тварина. Мишеня як запищить, колюча істота злякалася, зупинилося, і мишеня його запитує:
– Ти хто такий?
– А йому відповідають:
– Я їжачок, а ти хто?
– А я мишеня по ім’ю маля.
Маля йому говорить:
–
– Давай, – погодився той.
Наступного дня вони разом пішли в поле шукати вірних друзів. Ідуть вони й раптом по дорозі білка біжить. Друзі кричать:
– Белочка, постій, белочка, зупинися!
Вона й запитує:
– Що вам треба?
– А їжачок з малям їй відповідають:
– Ми шукаємо друзів. Підемо з нами?
Белочка погодилася. І пішли вони в ліс, у будиночок до маляти. Поїли вони, чаю попили, книжки почитали й лягли спати.
На наступний ранок вони відправилися в Село. Біжать вони дружно, пісні наспівують. Прибігли й бачать:
Білка говорить:
– Кошеня, підемо до нас жити, а кошеня повертається до білки й сумно дивляться на неї. Білка починає запитувати:
– Що трапилося? Що з тобою?
Раптом кошеня різко повернулося й гавкнуло:
– Гав-Гав-Гав!
Білка злякалася й побігла, але кошеня прогавкало їй:
– Постій!
І білка повернулася. Кошеня їй пояснив:
– У мене голос зненацька помінявся.
Білка зачудувалася й покликала друзів. Вона розповіла їм про лихо кошеняти, і друзі вирішили допомогти.
Вони побігли в поле й покликали маму маляти. Вона й говорить:
– Тобі потрібно лежати, і тобі потрібна допомога друзів, а ще фрукти й горіхи.
Кошеня дуже-дуже хотів видужати, і він послухався маму маляти. Друзі щодня приносили йому фрукти й горіхи. Незабаром кошеня видужало й могло грати із друзями.
І друзі вирішили побудувати будинок. Побудували вони будинок, великий-превеликий, і написали:
“Хто хоче, приходите жити!”.
Бігли якось мимо лисичка з вовком, наткнулися на це
Оголошення й подумали: прийти до них жити? І прийшли. Звірі зраділи, що тепер їх стало дуже багато. І стали вони разом жити: мишеня-маля, мишка-мати, їжачок колючий, білка-гризун, лисичка – руда сестричка й вовк – сірий бочок.
Стали вони жити-поживати й добра наживати.
Настя Горшкова, 3А клас
Зі школи № 15 р. Череповца
(2 votes, average: 4.00 out of 5)