Кащенко Адріан Феофанович
Народився Адріан Феофанович Кащенко 1 жовтня 1858 р. у родині небагатого дворянина на хуторі Веселий Олександрівського повіту Катеринославської губернії (тепер Вільнянського району Запорізької області). Дід його належав до останніх запорозьких козаків, тому передав онукові пам’ять про славні роки України.
З 1867 р. Адріан навчається у Катеринославській гімназії, однак розумний і тихий хлопчик з хутора не зміг довго витримувати схоластичного навчання, тому батько віддає його після третього класу до юнкерського училища. Однак офіцера
Після кількох років військової служби А. Кащенко вийшов у відставку та оселився у Катеринославі, купивши невеличкий будиночок. У справах служби побував в різних містах, але з 1913 р. знову опинився в тому ж Катеринославі.
А. Кащенко завжди живо цікавився історією, багато читав. Перші його твори з’явилися вже після 1905 р.: оповідання “Мрії і дійсність” (1906 р.), “За що” (1907 р.), “Перерід” (1908 р.), “Запорозька слава” (1907 р.), “Дим” (1907 р.), “На руїнах Січі” (1907 р.).
Пізніше з’являються історичні оповідання й повісті “Мандрівка за пороги” (1916 р.), “Під
У 1917-1918 рр. письменник організовує в Катеринославі власними коштами Українське видавництво, де надрукував багато своїх творів, серед яких популярний історичний нарис “Великий Луг запорозький” (1917 р.), історичні портрети національних героїв України – “Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя” (1917 р.), “Славні побратими” (1919 р.).
У творі “Над Кодацьким порогом” А. Кащенко описав життя гетьмана Івана Сулими.
Помер письменник 29 березня 1921 р. у Катеринославі.
Довгий час твори Адріана Кащенка лишалися невідомими для читача.