Історія написання повісті “Талант” С. Васильченко
Над своїм твором С. Васильченко працював відносно довго: задумав його ще до революції, чорнова редакція повісті була завершена в 1912 р., а опубліковано її тільки в 1924 р. У найбільш повній чорновій редакції вона мала підзаголовок “Про дні, що минули”.
В автобіографічних записках “Мій шлях” Васильченко зізнається: “Для своєї творчості я брав свідомо сюжети із близького мені життя…”. Навколишня дійсність стала для письменника джерелом правдивої художньої творчості. А правда полягала в тому, що молода парость українського
З роздумів про долю обдарованих дітей з народу з’явилися новели “На хуторі”, “У панів”. Дорога і болюча для прозаїка тема знайшла своє продовження й у повісті “Талант”. Назва її цілком зрозуміла. У творі розповідається про трагічну долю талантів у тогочасному суспільстві. Самогубство обдарованої селянки Тетяни
Епіграф до повісті взятий автором з “газетної хроніки”. Він не тільки допомагає чіткішому окресленню теми, а й створює мінорний настрій. Проте факт, взятий письменником з преси, лише зовні нагадує про проблему твору. В епіграфі церковна хористка покінчила життя самогубством через нещасливе кохання, а в повісті трагедія співачки соціально вмотивована.
Підзаголовок до чорнової редакції твору “Про дні, що минули” шсазував на те, що письменник обрав улюблений прийом спогадів, педених від імені оповідача – безпосереднього очевидця і учасника зображуваних подій, людини вразливої, душевної, поетичної, схильної до глибоких роздумів. Звідси та емоційна тональність, яка проймає весь твір.