Історичні реалії XVI століття і їхнє відображення в повісті “Роксолана”

В XVI столітті влада Османської імперії поширилася й зміцнилася. Досить уявити держава таких обсягів і такої моці: із всіх стародавніх міст поза впливом Імперії залишилися тільки Риф і Сіракузи. Нападу на тодішню територію України були жорсток і нищівними, найбільше страждало населення. Складні часи поневолення відбилися й у народній творчості:

Там у долині вогні горять, Там татари плівок ділять… Один полон з жінками, Другий полон з дівчинами…

Відомі своєю красою, українські дівчини попадали в полон до завойовників, але потім їх

відправляли на рабські ринки, де ними торгували, немов якимось звичайним товаром. Дія повести “Роксолана” відбувається не в Україні, отже авторові знадобилося багато історичних знань і знань із релігії, культури, щоб зобразити правдоподібно життя людей у ті далекі часи, так ще й в іншій державі. Ми знаємо, що турецький народ сповідає іслам, тоді як Україна – споконвіку християнська, православна держава… Тим складніше було звикнути нашим землякам, тим б здавалися їм звичаї іншої країни. Місце жінки в ісламі й у християнстві визначено принципово по-різному. Коли українці звикло до рівності, до міцної
сім’ї, у якій вірність є однієї з найголовніших цінностей, жителі Османської імперії, особливо – верхівка суспільства, звикли до домінування чоловіка. Нам незрозумілі описи пишних палат гарему, де дівчини перебували в розкоші, але в абсолютному безправ’ї, позбавлені найпростіших людських прав, позбавлені вибору й волі. Главою Османської імперії був султан Сулейман Пишний. Скільки титулів мав цей правитель! Навіть, тінню Плаха на землі називали його підпорядковані! Його влади підкорялися не тільки величезні території, а й сотні жінок-польок, які потрапили в його гарем, викрадені їхніх своїх будинків. Постійні інтриги, які відбувалися серед жінок, особлива ієрархія, що існує багато років – от життя гарему… Дівчини, які попадали в гарем, проходили навчання під строгим спостереженням головного євнуха: їх учили музиці, співу, етикету, танцям. Хіба це навчання було самоціллю, хіба вони вчилися заради самовдосконалення? Найбільшою нагородою був прихильний погляд султана, тому що кожна з них потай мріяла стати вище інших, досягти вищого положення в ієрархії гарему… От і все. Гордовиті чужинки, які не приймали звичаї й розпорядку гарему, каралися смертю

Читаючи про тодішні традиції мусульманського суспільства, я так дивувалася, все прочитане здалося мені якоюсь казковою екзотикою, чимсь – незвичайним. Але все це історична правда. Навіть якщо автор повести “Роксолана” Осип Назарук і додав художній вимисел у свій Твір, історичні відомості, побут, загальний порядок османської імперії він описав дуже точно! Насправді, його точність у деталях, трепетне відношення до дрібних історичних фактів є не тільки знаком відповідального відношення до письменницької роботи, а й великою допомогою читачеві, що може краще уявити, зрозуміти умови, у яких виявилася головна героїня


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історичні реалії XVI століття і їхнє відображення в повісті “Роксолана”