“Істинні й хибні мотиви злочину Раскольнікова за романом Федіра Достоєвського “Злочин і кара”
Головною особливістю роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара” є поведінка його головного героя Родіона Раскольнікова. Ця людина була дуже суперечливою і вчинки її не можна назвати однозначними і такими, що підлягають простому і швидкому аналізу. Зокрема, аналізуючи його думки і дії, можна констатувати наявність у нього як істинних, так і хибних мотивів по відношенню до людства.
Родіон Раскольніков жив у дуже важких соціальних та побутових умовах. При цьому він бачив, як живуть інші. Деякі з цих інших жили навіть гірше, ніж він сам,
Хибні мотиви головного героя цього роману виникали з створеної ним же теорії, згідно якої вбивати в деяких випадках можна, цим правом наділені особливі
Щоб бути максимально позитивним героєм, Родіон Раскольніков мав би відмовитися від убивств, адже для допомоги людям не всі засоби є прийнятними. Не можна вбивати і за рахунок цього допомагати комусь, адже в такому випадку мета і засоби не можливо порівняти. Але цінність роману саме в тому, що його автор зміг показати, що може статися у свідомості талановитої доброї душею людини, якщо вона перебуває в дуже неприємних життєвих умовах. Втім, такі умови ніколи не можуть виправдовувати вчинення злочинів, адже люди живуть і в ще більш поганих умови і, тим не менш, страшних злочинів не вчиняють.