Іронічне ставлення до суспільства у творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер”
І. Іронія та її форми у художньому тексті. (Іронія є формою вираження думок, сміх із чогось Іронія у Гофмана виникає через зведення зла у всесвітню категорію, “абсолютне зло”, та синтез протилежностей – реального та ірреального, людського і казкового. Гротеск, гіпербола, глузування, жарт як форми іронії.)
ІІ. Іронія у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”.
Герої Гофмана як засіб показати філістерське суспільство. (Крихітка Цахес, Ліза, Князь Барзануф та ін.)
Центральна метафора твору як спосіб іронічного висвітлення влади
Гра у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. (У смішні перетворення грають чарівники – фея Розабельверде, Проспер Альпанус.)
Глузування з реальних персонажей, які уособлюють окремі риси суспільства. (Барсануф – пихатість, Мош Терпін – відсутність розуму, Фабіан – відсутність романтизму, приземленість, Протекстатус – хитрість та улесливість та ін.)
Гіперболічність у зображенні героїв твору. (Крихітка Цахес перетворюється з маленької потвори на велику і страшну, у кожного з персонажів
Жарт у казці. (Жарт, використаний Гофманом для виявлення характерів своїх персонажів. Жартують фантастичні, казкові персонажі з реальних людей.)
Сміх із вад суспільства у творі Гофмана. (Письменник наголошує, що сучасне йому суспільство – темне, нерозбірливе, зайняте своїми нагальними потребами, не здатне на кохання, дружбу – не захищене від таких потвор, як Крихітка Цахес; висновок Гофмана: Цахесів творить погане, неосвічене суспільство.)
ІІІ. Іронія як спосіб виявлення поганих рис характеру і окремих людей, і суспільства в цілому. (Цахеси, Барсануфи, бідні Лізи, Терпіни у сучасному житті. Що станеться, якщо такі чарівники з’являться у якійсь країні, місті, навіть у класі?)