Індіанські міфи та легенди у “Пісні про Гайавату” Генрі Лонгфелло
Ця поема принесла авторові, Генрі Лонгфелло, світову славу. Він написав ії після поїздки до Європи, де ознайомився із фінським епосом “Калевала”. Центральний образ поеми – вождь племені оджибуеїв, благородний і мудрий Гайавата. Нащадок Місяця і син Західного вітру, Гайавата мав здатність спілкуватися не тільки з людьми, але й із силами природи. Він став достойним вождем племені тому, що завжди дотримувався заповіту Владики Життя, Гітчі-Маніто, якого обоготворяли індіанці. Гітчі-Маніто закликав покінчити з кровопролиттям, забути звичай
Дав я землю вам для ловів,
Дав вам води для рибальства,
Дав ведмедя і бізона,
Дав вам оленя і сарну,
Дав бобра вам і казарку,
Напустив я риби в ріки,
На болота – диких птахів,
Що ж примушує вас нищить,
Убивати один другого?
…Ваша сила тільки в згоді,
А безсилля – в ворожнечі!
Гітчі-Маніто закликав запалити люльку згоди. Усі індіанські племена: команчів, гуронів, делаверів, оджибуеїв, до яких належав і Гайавата. У поемі ми бачимо, як всі, хто прийшов із нанесеними на тіло фарбами
Бою (такий був звичай у індіанців, коли вони
Цікавими та пізнавальними у поемі є також змалювання картин первозданної природи Америки, світу звірів, риб і птахів.