І. А. Кочерга та його славнозвісна історична п’єса “Ярослав Мудрий”
Іван Антонович Кочерга – драматург, і світогляд митця формувався поступово, увесь вільний час Іван Кочерга віддавав театрові, він самостійно поглиблював свої знання з історії, мистецтва, літератури, філософії. У 1904 році молодий І. Кочерга заявив про себе як театральний критик. У чернігівських газетах він публікував рецензії та статті. У 1910 роді створена перша п’єса російською мовою “Песня в бокале”. У 1925 році пише першу п’єсу українською мовою “Фея гіркого мигдалю”, а в 1927 році драматург створив історичну драму “Алмазне
Він редагував журнал “Театр”, потім газету “Література і мистецтво”, писав публіцистичні та наукові статті, створив п’єсу “Ярослав Мудрий” у 1944 році. Вистава цього драматичного твору пройшла у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Пізніше була відзначена Державною премією 1948 року. У кожному творі – народний дотеп і книжний архаїзм, ніжна ліричність і тостра сатира, пишномовні церковнос-лов
Коли була написана драма? Іван Кочерга розпочав роботу над “Ярославом Мудрим” ще перебуваючи в евакуації, а завершив після повернення до визволеного Києва у 1944 році. Це позначилось і на авторському задумі, і на сюжеті драми, бо бачив страшні руїни і згарища, людські бідування, з перших уст чув розповіді про мужність і відвагу наших людей, їх прагнення до миру і спокою на рідній землі. Іван Кочерга змальовує героїчну добу, коли наші пращури боролись за єдність Київської Русі, за її розвиток і процвітання. Саме в період 1030-1036 рр. князю Ярославу вдалося втихомирити на деякий час князівські міжусобиці та приборкати зовнішніх ворогів – половців. Тому проблема миру як запоруки процвітання держави і народу стає головною для князя.
Драматург Возвеличує священні почуття патріотизму народу, його боротьбу за зміцнення Київської держави, готовність стати на захист рідної землі. Це “нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом і на користь вітчизни”, – напише пізніше у передмові до твору І. Кочерга.
Як можна розкрити зміст слів Ярослава Мудрого: “Раніш закон, а потім благодать”? У цей короткий вислів вклались складність життя Ярослава, суперечливість доби. Щоб між людьми запанували взаєморозуміння і злагода, необхідно створити в державі порядок, непорушний мир, підкорити особисті інтереси загальнодержавним. А зробити це не так просто. Бо, Державне поле треба корчувать, Щоб виросла на ньому благодать. За часів князювання Ярослава з’явився широкий прошарок освічених людей, серед яких – відомі літописці, перші письменники та історики східнослов’янського світу Никон, Нестор, Іларіон. Саме в ней час був укладений перший звід законів давньоруської держави – “Руська правда”.
Головний герой твору не тільки спирається на підтримку народу, а й вчиться у нього. Люди люблять Ярослава незважаючи на те, що він буває і жорстоким, бо “мир і труд – це благо основне”. Династійні зв’язки ввели Київську Русь в річище європейської політики і зробили Київ одним із міжнародних центрів, де перехрещувались різні культурні течії. Швеція, Візантія, Франція, Німеччина, Норвегія, Данія, Польща, Англія – країни, з якими Ярослав мав родинні зв’язки.
ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ
І. А. Кочерга – талановитий український драматург, шукач і поборник кращого життя. І. Кочерга – майстер створювати життєво правдиві, овіяні романтикою характери героїв. Іван Антонович Кочерга – драматург-мислитель, сповідувач яскравих мистецьких принципів. П’єса “Ярослав Мудрий” – заповіт нащадкам, яскраве уявлення про історію українського народу. Мрії Ярослава Мудрого про “мирний труд і щастя в мирнім домі”. Боротьба Ярослава Мудрого за утвердження могутності і культури, законності і “благодаті” в Київській Русі. За що можна судити, а за що – возвеличувати Журейка? (За п’єсою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)