Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози

Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові вдалося реалізувати свою мрію. Але гумор і сатира, використані письменником у творі, – це сміх крізь сльози.

У “Конотопській

відьмі” Г. Квітка-Основ’яненко змалював умови життя, у яких комфортно почувалися тільки забрьохи та пістряки. Комізм образів у творі грунтується на невідповідності низьких розумових здібностей, моральної ницості козацької старшини та високого становища, яке вони посідають у суспільстві.

Сотника Забрьоху часто бачимо неохайним, з опухлим від пиятики лицем. Ось який вигляд він часто має вранці: “голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана”.

Представник козацької старшини не вміє ні читати, ні писати, рахувати навчився лише до тридцяти.

Як вказує автор, він “не мав дев’ятої клепки”.

Не кращий і писар Пістряк. Він хитрий, мстивий, своєкорисливий. Частенько використовує своє службове становище для власного збагачення. Крім того, писар своєю “книжною мовою” лякав слухачів, викликав враження “людини з ученою головою”. Для Пістряка не існує жодних морально-етичних норм, ця людина давно забула про честь і порядність. Спочатку він задовольнявся посадою писаря при сотникові, бо дотримувався такої думки: “чоловік – Конотопська сотня; глава – пан сотник; розум во главі – аз, мізерний писар”. Хоча Пістряк і міг прочиати папери, та полічити сотню йому було важкувато. Тому він зробив зарубки на хворостині. Одного разу, перелічуючи сотню, писар “загубив” козака. А Забрьоха випадково здогадався, що “як переломив хворостину, так вона якраз на козакові хруснула”. Козаки весело посміялися з Пістряка, а він злякався, що відтепер Забрьоха перестане коритися йому. Писареві здалося, що настав кінець його необмеженій владі. Тому вирішує “з’їсти” Забрьоху і сам стати сотником.

Письменник нещадно висміює нахабне самоуправство Пістряка. Замість того, щоб виступати в похід, як це було наказано сотні, він умовляє Забрьоху оголосити війну відьмам, які нібито вкрали дощ. Під час цієї ганебної акції мстив усім тим жінкам, які насмілилися в чомусь перечити панові писарю.

Автор сатирично висміює моральну нікчемність представників козацької старшини. Він говорить, що, позбувшись влади над людьми, і Пістряк, і Забрьоха показали, ким є насправді, – жалюгідними нікчемними п’яничками, сила яких трималася на покорі безсловесної громади.

Г. Квітці-Основ’яненку боляче писати про те, що нащадки славних козаків деградували і перестали дбати про інтереси народу й держави. Письменник-патріот впевнений, що їхня неосвіченість, аморальність, нехтування громадськими обов’язками, гонитва за статками та привілеями – ось причини втрати Україною державної самостійності. Сатиричними засобами митець викриває антисуспільну та антинаціональну діяльність таких “діячів”, як персонажі його повісті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків,...
  2. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного...
  3. “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карленка-Карого В п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильчен-: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але...
  4. Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник...
  5. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до...
  6. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше ціну­вав її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А...
  7. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до...
  8. Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав...
  9. Скорочено КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО І Невеселий сидить у своїй новій світлиці конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч був він завжди охайним, зараз навіть не змінив брудної сорочки, сам невмиваний. Був він чесного й поважного роду, всі предки були старшинами. Забрьосі вже 25 років – давно час одружуватися. Запала йому в душу хорунжівна Олена...
  10. Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав...
  11. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”) “Конотопська відьма” – один з перших прикладів українського “магічного реалізму”, твір, де тісно переплетені фантастика і реалістичні картини. Це зла сатира на представників козацької старшини кінця XVIII століття, які зазнали повного морального та розумового виродження. Сотник Микита Забрьоха та писар Пістряк схожі один на одного, а крім того, вони не...
  12. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  13. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Тема. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Варіант 1 1. Як звістка про сватання Забрьохи до Олени вразила пана Халявського? А Він вирішив обом помститися. Б Виявив байдужість. В Страждав і сумував. Г Звернувся по допомогу до Явдохи. 2. Прохання, з яким звернувся М. Забрьоха до Я....
  14. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  15. Тема. Г. Квітка-Основ’яненко “конотопська відьма”. Іронія і сатира у повісті Варіант 1 1. Як звістка про сватання Забрьохи до Олени вразила пана Халявського? А Він вирішив обом помститися. Б Виявив байдужість. В Страждав і сумував. Г Звернувся по допомогу до Явдохи. 2. Прохання, з яким звернувся М. Забрьоха до Я. Зубихи, щоб вона: А Допомогла порахувати козаків. Б Посприяла його...
  16. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного...
  17. СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотом”) СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотом”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Творчість В. Симоненка для дітей. 2. Плаксій і Лоскотон – вічні недруги. 3. Радісна сила народу. Варіант 2 1. Правда й вигадка у творах В. Симоненка. 2. Сміх, що завжди...
  18. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх...
  19. “Видимий світ сміх і незримі, невідомі йому сльози” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” В. Г. Бєлінський писав про поему ” Мертві душі ” Н. В. Гоголя, що це “створіння настільки глибоке по змісту й велике по творчій концепції й художній досконалості форми, що одне воно поповнило б собою відсутність книг за десять років і з’явилося б самотнім серед достатку в гарних літературних творах”....
  20. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ І ФАНТАСТИКИ 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого...
Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО
«
»