Особливе місце серед інших героїв п’єси посідає образ Вільгельма Телля. На початку твору – він звичайний селянин, побожна й незлостива людина, котра любити свою дружину та дітей й в усьому намагається дотримуватись усталених батьківських звичаїв та традицій. Крім того, Телль вправний лучник й мисливець, він має рішучий й сміливий характер, що доводити уже перша ява п’єси, в якій Телль врятовує від переслідувань австрійських жандармів селянина Баумгартена. Втім, Телль робить це не із революційних переконань, а силу загальноморальних
та товариських міркувань, адже на початку п’єси він змальований як людина, байдужа до політичних справ та конфліктів, тримається осторонь будьяких колективних починань й в усьому покладається лише у собі, що подчеркивает у висловах: “У кому сила є, тієї найміцніший – сам”; “як гине човен, легше плить одному”. Саме тому – до години – Телль не виявляє спротиву австрійській владі, й із цих ж причин його не було б серед представників швейцарських кантонів, котрі заприсяглися на галявині Рютлі виступити на захист своєї батьківщини. Поступливий й поміркований Телль зважується на прямий протест
лише тоді, коли усі інші шляхи виявляються вичерпаними, а спроба переконати Геслера, звернувшись до його сумління та моралі, відмінити жорстокий наказ стріляти в яблуко на голові свого сина закінчується відмовою. Саме тоді в душі Телля наступає моральний злам, про який він говорити, звертаючись до Геслера: Раніш живий спокійно і безтурботно… У одних лиш звірів стріли я пускав. Далекий був від думи я про вбивство… Це ти життя Мені збентежив мирне. Ті сам мене і жорстокості навчив… Цими рисами характеру Телля Шіллер подчеркивает миролюбність й довготерпіння швейцарського народу, який застосовує зброю лише тоді, коли уже немає іншого вибору. Реалізуючи особисту помсту своєму кривднику Геслеру, Телль стає своєрідним каталізатором, що забезпечувати рух підготовлені до повстання сили швейцарців. Таким чином, в образі Телля Шіллер змалював зростання звичайної пересічної людини до людиниборця, розкрив поступове пробудження в ньому високих громадянських ідеалів. Обставини історичного життя батьківщини позбавляють Телля притаманного йому індивідуалізму й приводять його до усвідомлення громадського та патріотичного обов’язку, а відтак до дієвої участі у загальнонародній боротьбі.