Горик Ніна
Горик Ніна Петрівна народилася 7 вересня 1957 року в мальовничому селі Забужжі Любомльського району Волинської області. Звідси простелилися її стежки у великий світ. Тут народилась мрія стати вчителькою української мови та літератури і перші поетичні рядки.
В селі закінчила середню школу. Вчилась старанно, в основному на “відмінно”. Особливий потяг мала до гуманітарних предметів, багато читала. Активною була і в громадському житті: секретар комсомольської організації школи, активний учасник художньої самодіяльності. Знала кожну
Про поетичні витоки і свої душевні почуття Ніна Петрівна говорить:
“Якби мене хто запитав, як я потрапила в письменники, то найімовірніше було б відповісти: випливла на “Хвилях Світязя”. І це не просто образний вислів. Справді, коли я була ще школяркою, то найбільш трепетні хвилини переживала тоді, як переступала поріг редакції Любомльської районки. Раз на місяць там відбувались зібрання літстудії “Хвилі Світязя”…
Пам’ятаю сільські пейзажі рідного Забужжя і батьківську хату за греблею, яку з обох
Після закінчення сільської школи в 1974 році стала студенткою філологічного факультету Луцького державного педінституту ім. Лесі Українки, бо це був найближчий вуз, де можна було вивчати літературу. Навчалась охоче, любила працювати в читальних залах та кабінетах. Редагувала газету філфаку, відвідувала літстудію, організовану самими студентами. В ці роки й прийшло до неї поетичне слово. Писала багато. Саме в студентські роки відбулись перші серйозні публікації, зокрема у збірнику “Пісня і праця” виданому у Львові.
В 1978 році Ніна Горик закінчила філологічний факультет інституту і отримала диплом з “відзнакою”.
В Головненській середній школі почалася трудова стежина Ніни Горик на посаді вчителя української мови і літератури.
З 1979 року Ніна Петрівна – ковельчанка. Викладає в міських школах № 7, 11, машинобудівному технікумі.
З 1995 року – вчитель української мови і літератури загальноосвітньої школи №1.
Поетеса бере активну участь в організації Товариства української мови імені Т. Шевченка.
На початку 90-х років організовує “Різдвяні зустрічі на Лесиній землі” за участю відомих людей краю, гостей міста.
У 1990 році з’явилася друком її перша збірка поезій “Волинь моя, воле…” у колективному збірнику “Айстри”, який вийшов у видавництві “Радянський пись менник”. Її поезії публікуються в обласних і республіканських газетах; загальноукраїнських виданнях: журналах “Дніпро”, “Соняшник”, альманахах “Вітрила”, “Світязь”.
З 1995 року Ніна Горик – член Національної Спілки письменників України.
У 1996 році у видавництві “Надстир’я” вийшла нова збірка її поезій “Територія слова”.
Поетеса плідно поєднує свою педагогічну працю з поетичною творчістю. У її доробку чимало цікавих дитячих віршів. Вся ця поезія освітлена трепетним відчуттям світу, який бачить дитина. Поетеса розкриває красу нашого краю, пробуджує любов до рідної землі.
У 1997 році видавництво “Веселка” видрукувало збірку поезій Ніни Горик для дітей під назвою “Погожою дниною над Україною”.
У 1998 році випробувала Ніна Петрівна й свою фахову майстерність у Всеукраїнському конкурсі “Вчитель року” і стала його лауреатом.
Вчителі м. Ковеля виявили довір’я Ніні Петрівні представляти педагогічну громадськість міста на II Всеукраїнському з’їзді вчителів (2001р).
У 2001 році за високу майстерність і значний внесок у розвиток освіти області вчитель – методист Н. П. Горик стала першим лауреатом обласної премії імені Лесі Українки.
Кажуть, що вчитель-словесник це посередник між письменником і учнями. А якщо вчитель – письменник? І мова мистецтва для нього – спосіб мислення і спілкування. Інтелектуал і психолог, а до того ж ще й весела і легка в спілкуванні людина… Мабуть про такого вчителя можна тільки мріяти!
Письменниця і педагог з 25-річним стажем Н. П. Горик багато дала школі. Зокрема створила посібник для вчителів “Тематичні розробки уроків з української літератури для 10 класу”, який друкувався частинами у фаховому журналі “Дивослово”, а в 2002р. вийшов окремою книжкою у київському видавництві “Освіта”.
Про себе Н. Горик каже: “Не знаю чого в мені більше – письменниці чи педагога? А врешті, забуваю замислюватись над земними мірами і…віршую, чи то пак, віншую Слово. Воно є моїм фахом, смислом життя і посередником між душею і Всесвітом, і райдугою, що з’єднує серця.”
Зміст нової поетичної книжки Ніни Горик “Повернення Мавки”, що вийшла в світ 2005р. надиктований досвідом серця, прожитим і пережитим. Збірка народжувалась важко. Боляче творила Ніна Горик цю свою високу поезію, багато тем якої викликала смерть чоловіка – мужнього полковника міліції, котрий загинув від кулі грабіжників, Федора Литвинюка.
Сама поетеса сказала про збірку:
“Можливо, подібної збірки у мене вже не буде. Дай, Боже, щоб не було причин для частини віршів, що увійшли до збірки. Але така поезія – чиста, яскрава, відверта – хай буде”.
У 2006 році Ніна Горик очолила Волинську облорганізацію Національної спілки письменників України (ВОО НСПУ).
А у шухлядах лежать нові вірші, чекають свого часу… Ніна Горик живе творчістю і має надію, що велика й солодка письменницька праця визріє у нові твори.
(3 votes, average: 3.00 out of 5)