Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич
Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського
У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова (відразу слідом за Чацким), С. розповідає про себе – служить із 1809 г. (тобто він – учасник Вітчизняної війни і європейської кампанії, але при цьому орден “на шию” він одержав не за бойові дії, а з нагоди торжеств 3 серпня 1813 р. , на честь Плейсвицкого перемир’я; це значить, що З. уміє не тільки служити, але й “прислужуватися”). Його всього два роки “поводили за полком”; тепер він “мітить у генерали”. Книжкову премудрість нехтує – порівн. відкликання С. про двоюрідний
4, явл. 5) у відповідь на просторікування Репетилова про таємне суспільство й князя ГриГорею, глумливо пропонує: “Я князь-гриГорею й вам / Фельдфебеля у Волтери дам”. Армійське “франтівство” С. (“Хрипун, удавленник, фагот” – це відкликання Чацкого означає, що С. по моді “перетягнуть” ременями, щоб груди видавлювалися колесом) прикривають його розумову незначність і щиросердечну порожнечу (З, нічого не зрозумівши в жагучому викривальному монолозі Чацкого проти московської “мундиромании”, вирішує, що той лає “гвардійських”, і охоче приєднується до його думки.)