Голосеменними називають рослини, які утворять насіння, але не формують квіток і плодів. Насіння лежать відкрито й лише іноді покриті чешуями. Голосеменние відбулися від первинних папоротей. У цей час ця група включає всього близько 700 видів дерев і чагарників. Найбільше поширення мають хвойні. Майже всі вони – дерева. Хвойні мають добре виражений стовбур, листи в більшості хвойних твердих, голчасті (хвой) і не обпадають; заміняються майже протягом всього життя
Розмноження хвойних на прикладі сосни
Це обоеполое ветроопиляемое рослина.
На молодих стеблах утворяться два види шишок – укорочених втеч: чоловічі й жіночі. Чоловічі шишки розташовані в підстави молодих втеч, мають вісь, до якої прикріплені лусочки. На нижній стороні лусочок перебувають по двох пильцевих мішка, у них формуються мікроспори (чоловічі суперечки) з одинарним гаплоидним набором хромосом. З мікроспор формуються чоловічі гаметофити – пильцевие зерна, що несуть полові клітки – спермии
Маленькі червонуваті жіночі шишки сидять на верхівках молодих втеч. Луски жіночих шишок попарно зростаються, і між ними розвивається семязачаток. Там утвориться мегаспора
(жіноча спора). У результаті її багаторазового розподілу утвориться жіночий гаметофит яйцеклітина й ендосперм, що згодом харчує зародок. Пилок, принесений вітром, попадає на луски жіночих шишок. Пильцевое зерно проростає, спермий по пильцевой трубці досягає яйцеклітини й зливається з нею – відбувається запліднення. З’єднуючись, спермий і яйцеклітина утворять клітку з подвійним (диплоидним) набором хромосом – зиготу. Це перша клітка спорофіта. Із семезачатка розвивається насіння із запасом живильних речовин, що одягнено захисними оболонками. На другий рік після утворення жіночої шишки й переносу на неї мікроспор насіння висипаються й розносяться вітром
Голосеменние – основа рослинного покриву ряду природних зон. 90% лісів представлені різними видами голосеменних. Насіннями харчуються птахи, деревина використовується в господарстві
(2 votes, average: 4.50 out of 5)