“Голос краси звучить тихо” (“Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата)
краси звучить тихо” (“Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата)
Відомий японський письменник, лауреат Нобелівської премії Ясунарі Кавабата, зміг з вишуканою простотою відтворити у своїх творах велич та красу японської національної культури. Його твори навівають ностальгію за колишнім національним устроєм країни, адже усе стрімко змінюється і Японія любою ціною намагається стати цивілізованою державою на західний манер, відмовляючись від вікових цінностей. Головною проблемою, яку намагається розкрити у своїх творах Кавабата, є пошук
Кавабата Ясунарі, “красою Японії народжений” – письменник-модерніст. Особливості його художнього світосприйняття пов’язані з естетичним напрямком дзен. Цей напрямок має на увазі сприйняття дійсності не стільки через розум, скільки через природну безпосередність і гармонію з оточуючим довкіллям. Національна етика і естетика теж
Творчість Ясунарі Кавабата – багатогранна і складна. Ще в молоді роки він захоплювався японським модернізмом – неосенсуалізмом. Це захоплення надихнуло його на створення першої збірки “Наряд почуттів”, до якої увійшли тридцять шість оповідань. Відтворення суб’єктивних відчуттів, використання асоціацій за контрастом, “яскравих і повних життя в умовах мінливої дійсності”, велика кількість метафор – все це – особливості поетики неосенсуалізму, які притаманні початковій творчості Кавабаті. У його творах “краса відображується прохолодною і пронизливою”, “безсонні ночі нагромаджуються, як гори”. Героєві перших творів письменника постійно здається, що “кохану дівчину прибиває до нього хвилею”.
В основу сюжету повісті “Тисяча журавлів” письменник поклав опис традиційної чайної церемонії – “тядо”, яка являє собою стародавню національну традицію японців. Ця традиція поєднує в собі елементи філософії і мистецтва, символізує щирість взаємин і взаємоповагу учасників цього церемоніалу. “Зустріч за чаєм – це та ж зустріч почуттів” – саме так каже письменник. Головними персонажами повісті Кавабата зробив двадцятирічного службовця Кікудзі і вродливу дівчину Юкіко. Їх долі у творі намагається поєднати вчителька чайної церемонії пані Тіка-ко. Як пояснив Ясунава Кавабата, звернення до одного з найбільш шанованих на його батьківщині національних ритуалів у його повісті повинно було стати “пересторогою проти тієї вульгарності, в яку впадають сучасні чайні церемонії”. У своєму творі “Тисяча журавлів” письменник намагався висловити своє занепокоєння з приводу того, що його сучасники неповажливо ставляться до традицій минулого свого народу, які, на думку автора, є запорукою збереження та процвітання нації та основою її духовності. Цю ж саму думку підкреслює і символічний образ крилатих журавлів, винесений у назву повісті. Журавлі були зображені на кімоно Юкіко. За уявленнями японців, ці птахи уособлюють надію, щастя і добробут, а в повісті цей символічний елемент свідчить про авторське “звеличення національних традицій” та спробу за допомогою краси хоч якось покращити наш сучасний світ.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)