Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Героїня роману М. Митчелл “Віднесені вітром”

Героїня роману М. Митчелл “Віднесені вітром”

Книга Митчелл мала незвичайний успіх у публіки відразу ж після публікації. Тим часом американська критика прийняла роман холодно, не визнавши його значним добутком. Нікому досі невідома провінціалка з Атланти написала роман, далекий від модних тоді плинів у літературі, складений з розхожих прийомів історичного роману в дусі В. Скотта, садибного роману, авантюрного роману. Героїня Митчелл по типі – теперішня лиходійка класичного роману, протипоставлена гідної й доброчесної Мелани Уилкс.

И все-таки саме Скарлетт О’хара стала улюбленицею

американців, а потім і європейців, здивувавши власною популярністю навіть свою створювачку: Митчелл уважала загальне захоплення С. надмірним і невиправданим. Розпещена й норовлива дочка плантатора з Півдня, упевнена у своїй невідпорності, С. могла б прожити життя “щирої леді”, відвідувати бали і їздити на полювання, господарювати на плантації, доглядати за неграми, розбивати серця всіх чоловіків, які по необережності заглянули в її зелені очі, але всьому цьому не призначено було збутися: почалася громадянська Війна 1861 року між Північчю й Півднем. Ця війна, що знищила рабство в південних штатах,
знищила й культуру Півдня, орієнтовану на аристократизм, традиції, поклоніння Дамі

З півночі прийшли янкі, що не володіли нічим, крім нахабності, страсті до наживи й нестерпної вульгарності. М. Митчелл переконана, що справжня американська культура, що погано знали в Європі, загинула під час війни, а жителі півночі носіями культури не є зовсім (ця думка буде прослизати потім і в п’єсах Т. Уильямса). Але героїні “Віднесених вітром” війна, ставши найтяжким випробуванням, дала можливість реалізувати сховані, невідомі їй самої сили, виявити до кінця свій характер. І виявилося, що ніжна панянка, кокетлив і примхлива, має мужність, сталевою волею й такою життєвою енергією, що їй можуть позаздрити багато бравих чоловіків. М. Митчелл описує війну жорстко, без романтичних прикрас, як це робили письменники “загубленого покоління”: війна – це бруд, кров, насильство, прояв далеко не кращих сторін людської натури

Громадянська війна принесла Півдню руйнування й повна поразка, але самі важкі часи настали пізніше, коли довелося пристосовуватися до мирного життя. Від тихих садиб нічого не залишилося – одні минулого спалені, інші дісталися янкі. Чудом збереглася лише чудова Тара, володіння сім’ї О’хара, але і її треба було відстояти, сплативши величезні податки. Головна ж проблема полягала в іншому: жителі півдня повинні були навчитися жити у світі, що змінився, у якому вже не було рабів-негрів, великих маєтків і фамільних станів. По-справжньому працювати й заробляти собі на хліб змогли не все. А от Скарлетт О’хара змогла

Вона пережила страшну ніч падіння Атланти, коли їй довелося вибиратися з палаючого міста, у який уже вступала армія жителів півночі, вона перенесла голод, страждала від холоду в нетопленій садибі, і вона заприсягла, що ніколи більше не буде голодувати, навіть якщо їй прийде заради цього красти й убивати. Вона вистояла й допомогла вижити тим, хто був поруч із нею, хоча засобу, використані С. для досягнення мети, часом важко назвати гідними: обманом вона женила на собі нареченого власної сестри, гроші якого були так потрібні для збереження Тари. Скарлетт О’хара збивала стан, працюючи в крамниці чоловіка й на власній лісопилці, вона навіть подружилася з янкі, тому що вважала це вигідним для своїх справ. На думку навколишніх, С. поводилася не так, як личить теперішньої леді, але їй було однаково й вона йшла вперед не оглядаючись. Ця сила С., життєва хватка, рішучість і небажання визнавати поразку зробили її національною героїнею Америки. Вона дійсно викликає замилування, але одночасно й дратує: С. напрочуд позбавлена щиросердечній тонкості й чуйності. Вона не почуває настрої інших людей, та й просто не бажає зважати на те, що перебуває за межами її інтересів (найчастіше досить практичної властивості). Вона не змогла зрозуміти й тих, кого любила, а коли розуміння прийшло, було вже занадто пізно: вона втратила їх.

Довгі роки Скарлетт О’хара була впевнена, що любить Эшли Уилкса, недосяжного для неї й тому ще більш бажаного. Але один раз вона зрозуміла: цей бездоганний джентльмен не володіє ні характером, ні справжньою мужністю, вона не здатний отрешиться від колишньої, збіглої назавжди життя. Эшли внутрішньо мертвий, він – усього лише її ілюзія, мрія, який вона тішилася. А реальність – це Ретт Батлер, якого вона, виявляється, любила, не віддаючи собі в цьому звіт. Відносини С. і Ретта – особлива тема в романі. Це – захоплююча Історія любові-двобою, коли один приховує своє почуття за маскою недбалої іронії й зухвалих жартів, а інший взагалі не розуміє ні себе, ні партнера. Ретт занадто добре розумів, що, відкрившись С., дасть їй влада над собою й вона обов’язково цією владою скористається. С. же частіше думала про те, як вона ненавидить Ретта за його вічні глузування й вид переваги. Навіть вийшовши заміж за Ретта Батлера, С. так нічого й не зрозуміла. І тільки загибель їхньої маленької дочки, а потім рішення Ретта виїхати з Атланти змушують Скарлетт О’хара осягти – істину, щовислизала раніше: Ретт і є зміст її життя, без нього не потрібні навіть гроші, які вона так натхненно “робила”. Фінал роману смутний, але в ньому є надія, як і в самій С., що ніколи не здавалася, і цього разу теж вирішила боротися: “Я подумаю про всім цьому завтра, у Тарі. Тоді я зможу. Завтра я знайду спосіб повернути Ретта”.

В 1939 р. у Голливуде продюсер Д. Селзник і режисер В. Флеминг зняли фільм по книзі М. Митчелл. Роль С. зіграла тоді ще мало відома акторка Вивьен Чи, Ретта Батлера – Кларк Гейбл. Прем’єра “Віднесених вітром” в Атланті перетворилася в теперішній тріумф, і з тих пор ця стрічка входить до числа найбільш знаменитих і улюблених фільмів XX сторіччя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Героїня роману А.-Ф. З “Історія кавалера де Грие й Манон Леско” Реальний прототип дотепер невідомий, хоча деякі дослідники, у числі яких вітчизняний літературознавець Ю. Б. Виппер, знаходили можливість порівнювати сюжет роману з історією любові його автора до якоїсь Ленки, а французький дослідник И. Бенабу вважає, що, можливо, Зі знайшов своїх Манон і де Грие в партії висланих в 1719 році в...
  2. Героїня роману французького письменника Г. Флобера “Саламбо” Джерелом для роману послужило оповідання Полібія, античного історика II століття до н. е. С., дочка карфагенского воєначальника Гамилькара, і лівієць Томлю, проводир повсталих воїнів, – особистості історичні. Флобер з’єднав їх у любовній колізії, бажаючи злити воєдино політику й психологію, історію й містику. “Дитина й варвар (первісна людина) не відрізняють дійсного...
  3. Героїня роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Толстому хотілося написати роман про жінку з вищого суспільства, “потерявшей себе”, навколо якої легко згрупувалися багато чоловічих типів, що будили творчу уяву письменника. Багато в чому до реалізації цього задуму Толстого підштовхнули мотиви пушкінської Творчості, зокрема незакінчені прозаїчні уривки “На розі маленької площі” і “Гості з’їжджалися на дачу”. Героїня останнього...
  4. Грушенька – героїня роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” Прототипом образу послужила знайома Достоєвських Агрипина Іванівна Меньшова (в заміжжі Тер), яку, як і героїню роману, обдурив кинув її наречений-поручик. Достоєвські брали участь у долі Меньшової. Г. Свєтлова, як і всі жінки у Достоєвського, не має своєї особистої історії, складаючи частину біографії та долі інших героїв. Г. поєднує у своїй...
  5. Героїня роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Героїня роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”, дочка від першого шлюбу спившегося, що втратив місце чиновника, замучена докорами збожеволілої від убогості й сухоти мачухи, змушена піти на панель, щоб містити пияка батька і його сім’ю. “Це було “…” худеньке й бліде личко, досить неправильне, якесь востренькое, з востреньким маленьким...
  6. Героїня роману Ч. Диккенса “Домби й син” Незважаючи на заголовок роману, саме вона, Флоренс Домби а не її батько або брат, – головна, щира героїня. Саме Флоренс Домби зв’язує між собою персонажів. Відношенням до неї визначаються їхні щиросердечні якості. Головна людина в житті маленького Поля й свідок його раннього вгасання, саме Флоренс Домби втілює улюблену думку автора,...
  7. Героїня роману у віршах А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У другому розділі роману, залишивши світський Петербург, Пушкіна представляє головну свою героїню: “Отже, вона звалася Тетяною…” Строфа, у якій з’являється Т., виконана врочистості, відзначена тишею й спокоєм сільської природи, у повній згоді з якої живе героїня, “як лань лісова…”. И відразу потьмяніло все, що в першому розділі блискало, дзенькало й...
  8. Героїня роману Диккенса “Крихта Доррит” Це одна з найтрагічніших фігур у світі героїв Диккенса, хоча її зовнішня врівноваженість і тиха делікатність створюють враження щиросердечного умиротворення. “Дитя Маршальси”, лондонської боргової в’язниці, де вона народилася й прожила більшу частину життя, Крихта Доррит “невільна” не тільки в силу обставин, але, так сказати, по покликанню. Сирота при живих батьках,...
  9. Героїня роману “Егоїст” Клара Мидлтон Центральну інтригу комедії, що викриває егоїзм Виллоуби, Мередит зав’язує навколо одруження героя. У нього давно закохана прекрасна дівчина, поетеса Летиция Дейл, але вона не задовольняє одній обов’язковій умові для дружини Виллоуби в неї слабке здоров’я. Тому Виллоуби шукає інших наречених, а на випадки відмови притримує біля себе Летицию. Коли чергова...
  10. Героїня роману Консуело Героїня роману співачка Консуело наближена до автора, вона є втіленням його ідеалу митця і водночас здійснювачем його естетичної програми. За своїми людськими якостями, своїм альтруїзмом вона не поступається П’єру Гюгенену, Полю Арсену та іншим позитивним героям із романів Жорж Санд 40-х років. Консуело теж походить із простолюддя, і цим походженням...
  11. Юлія героїня роману Ж. Ж. Руссо “Нова Элоиза” Роман названий по імені коханої середньовічного філософа П. Абеляра (1079-1142) – Элоизи й тим самим відсилає до їхньої любовної історії. Руссо як би по-новому розповідає історію заборонної любові вчителі й учениці. Заради Элоизи Абеляр порушив обітницю безшлюбності й таємно вступив з нею в шлюб. Родичі Элоизи, довідавшись про що свершились,...
  12. Эсмеральда героїня роману “Собор Паризької богоматері” Эсмеральда воістину геній чистої краси світової літератури. Досконалістю відрізняється не тільки її зовнішність – від маленьких бездоганної форми ніжок до темних величезних очей і пишних чорних волось. Гюго неодноразово підкреслює, що з появою Э. усе опромінюється якимось чарівним сяйвом: “Вона була немов смолоскип, внесений зі світла в морок”. Але й...
  13. Еліза Дуліттл – героїня “роману в п’яти діях” Б. Шоу “Пігмаліон” Існує припущення, що Шоу запозичив ситуацію Е. Д. з роману Т. Смолетт “Пригоди Перегрина Пікля”, в одному з епізодів якої герой з успіхом видає якусь спеціально їм навчену дівчину-жебрачку за леді. Образ Е. Д. був створений для акторки Патрік Кемпбелл і дописували в процесі репетиції в лондонському “Театрі Його Величності”...
  14. Беккі Шарп героїня “роману без героя” Теккерея “Ярмарок марнославства” Беккі Шарп – справжня героїня у світі, що існує у відповідності з неписаними законами “ярмарку марнославства”, образ якої запозичений Теккерея із знаменитого “Шляхи паломника” (1678-1684) Д. баньян. Б. Ш. – З утроби тієї “ярмарку”, де торгують честю, життями, душами. Це її віртуозне втілення. Холодна розважливість – тольо одна з властивостей...
  15. Шарлотта кестнер – героїня роману Томаса Манна “Лотта у Веймаре” Історичний прототип – Шарлотта Кестнер, уроджена Буф, з якої Гете в молодості познайомився у Вецларе й описав їхні відносини в романі “Страждання молодого Вертера”. Ш. К. у Томаса Манна – жінка років шістдесяти, досить повна, з вицвілими блакитними очами й попелясто-сірими волоссями, що ніколи були золотавими У погожий вересневий день...
  16. “Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш” Рідна мова є неймовірно важливою для кожної людини. Як відомо із засобів масової інформації та й просто на особистих прикладах багатьох людей з України, у нас ситуація з мовою вкрай непроста. Мова являє собою основу для життя суспільства та існує для взаємодії між людьми. Зрештою, мова відрізняє людей з різних...
  17. “Рідна мова – це не полова, її за вітром не розвієш” Давним-давно люди стали замислюватися над загадкою мови, таємницею її походження. Існує безліч припущень про появу і призначення мови. Одні вважають, що мова – це безцінний дар Бога; інші переконані, що здатність до мовлення виникла сама по собі; треті розглядають мову, як результат багатовікового перетворення мавпи в людину, адже саме здатність...
  18. Доктор Живаго Роман – Лара – головна героїня роману Приїхавши після смерті чоловіка з Уралу до Москви, мати Л., за порадою свого коханця-Комаровського, відкриває швейну майстерню. Л. вчиться в гімназії; відчуває дивну залежність від Комаровського і стає його коханкою, не відчуваючи до нього прихильності. Підозрюючи про їхні стосунки, мати Л. намагається отруїтися, але-залишається жива. Все більш переймаючись зв’язком з...
  19. Героїня історичного роману-трилогії “Кристин – дочка Лавранса” У романі життя Кристин описане до самої її смерті; всі події розвертаються на історичному тлі Норвегії XІV століття (роман не раз порівнювали з “Війною й миром” Л. Толстого, його називають “Илиадой” Півночі). Включення в роман елементів норвезького фольклору й використання традицій ісландської родової саги дозволили створити образ, епічність якого передана...
  20. Маруся Чурай – головна героїня однойменного роману Л. Костенко Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання і представляє в українській літературі рідкісний жанр. Працюючи над ним, письменниця використала ті скупі історичні, а по суті, на-півлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, шо з плином часу дійшли до нас. Образ Марусі Чурай,...
Героїня роману М. Митчелл “Віднесені вітром”
«
»