Герої творів Джека Лондона
Американська Література кінця XIX – початку XX століття в дитячому читанні представлена насамперед творчістю Джека Лондона. Герої багатьох його добутків – золотошукачі, бурлаки, трудівники капіталістичного міста. Перші оповідання й повести Джека Лондона присвячені Півночі: “За ті, хто в шляху” (1899), “Біла безмовність” (1899), “Північна Одиссея” (1900), “Закон життя” (1901), “Сказання про Кише” (1904), “Любов до життя” (1906) і ін. Суворі умови, у яких живуть герої Лондона, люди вольові, не знаючої пощади ні стосовно себе,
Історія вовка здобуває в Лондона риси “біографічної повісті”. Лондон часто олюднює образи тварин, здатних розуміти людей і спілкуватися з ними. Такими є повести “Заклик предків”, “Майкл, брат Джерри” і оповідання Лондона “Бурий вовк”, “Мічений” і інші.
Далеко не у всіх творах Лондона вольові якості його героїв сполучаються зі шляхетністю їхніх спонукань. У романі “Морський вовк” (1904) Лондон створив яскравий, що запам’ятовується, але по суті справи негативний образ капітана шхуни “Примара” “вовка” Ларсена, людини жорстокого, цинічно підпорядковуючого собі волю інших людей, що безжалісно розправляється зі своїми підлеглими – матросами й молодими людьми, що випадково потрапили на його шхуну, – письменником Хэмфи Ван-Вейдном і поетесою Мод Брустер. Капітан Ларсен, морський пірат, по основних рисах свого вигляду є прямою протилежністю капітана Ахава, героя роману Мелвилла “Моби Дикий”. Однак Ларсен, яким його описує Лондон, у той час увлекавшийся ницшеанскими героями, наприкінці роману, по думці автора, повинен викликати до себе співчуття читачів.
Гармонійне сполучення видатних особистих якостей – сміливості, витривалості, ініціативи – ми знаходимо у відомих оповіданнях “На берегах Сакраменто” (1904) і “Мексиканець” (1911). У першому з них описаний підліток, що зважився переправити по підвісній дорозі двох дорослих людей. Через несправність дороги Джерри довелося, ризикуючи життям, звільняти трос на висоті двохсот футів над рікою. Хлопчик виходить із цього випробування переможцем.
Оповідання “Мексиканець” написаний у ті роки, коли Лондон, автор романів “Залізна п’ята” (1907), “Мартін Ідеї” (1909), був учасником соціалістичного руху в Америці. Саме оповідання з’явилося відгуком на мексиканську революцію 1911 року. У ньому Лондон створив яскравий романтичний образ юнака – Филипе Ри-Віри, батьки якого стали жертвою терору диктатора Диаса. Филипе Ривера почуває себе самотнім серед дорослих учасників революційної боротьби, але, як показує Лондон, перевершує їх у своїй спразі помсти й справедливості. Лише надзвичайна сила волі допомагає йому стати переможцем при зустрічі із сильним супротивником на ринзі й допомогти хунті придбати необхідне їй зброя.
В іншому, не менш відомому оповіданні “Відступник” (1906), на відміну від “Мексиканця”, Лондон зображує життя підлітка без усякої романтичної піднесеності. Це Історія хлопчика, що з раннього дитячого років став придатком машини й зрештою відмовився виконувати роботу, духовно й фізично спустошувала його.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)