Герої оповідання М. Горького “Макар Чудра”
1. Тема волі у творах Горького. 2. Образи закоханих. 3. Трагічний фінал оповідання Великому росіянинові письменникові М. Горькому довелось жити й творити на рубежі XІX-XX століть. Особливості епохи не могли не накласти свого відбитка на його світогляд. У той час мінялося все в суспільство, наростали найжорстокіші соціальні протиріччя. Гіркий у своїй творчості звертається до ряду найважливіших питань, що віддавна хвилювали людей.
Одним з таких питань є проблема волі. У ранніх оповіданнях Горький обертає на цю тему особлива увага Ранні твір Горького
Вони зовсім не схожі на реальних людей. В оповіданні “Макар Чудра” тема волі тісно переплітається з темою любові. Сам письменник не приховує свого переконання: “Воля для людини – головніше всього на світі”.
Письменник оспівує волю на прикладі любові двох неабияких людей Лайко Зобара й Радди. Ці люди надзвичайно волелюбні, щирі “Ніколи я нікого не любила, Лайко, а тебе люблю. А ще я люблю волю. Волю-Те, Лайко, я люблю більше, ніж тебе” – це слова Радди. Любов для неї на другому місці, а на першому – прагнення ксвободе.
Драматичний
Однак при більше уважному прочитанні здається, що закохані як би неспроможно перед своїми страстями – як любовною пристрастю, так і пристрастю ксвободе. Безсилля стає те саме що безпорадності, це й приводить Зобара й Радду до смерті. Письменник використовує прийом “оповідання в оповіданні”. Він використовує такі деталі, які підготовляють читача до належного сприйняття.
Холодна осіння ніч, дме з моря сильний вологий вітер, яскраво горить багаття, співає молода циганка, а старий циган розповідає захоплюючу історію. Обстановка сприяє тому, щоб читач сприймав оповідання як легенду або казку, настільки не схожі головні герої на простих людей, до яких ми звикли. Не випадково головними героями автор робить циганів, життя яких здається нам загадкової й незрозумілої Горда дівчина й не менш гордий хлопець.
Зобар виглядає не тільки гордим, але й жорстоким. Адже це він убиває свою улюблену. Втім, усе визначено. Молоді цигани з дитинства росли в атмосфері волі.
Вони з’являються перед нами як поетичні натури, для характеристики письменник використовує дивні вишукані порівняння. Красу Радди “можна було б на скрипці зіграти”. Дівчина здається неземним створенням, настільки гарна й гармонічна вона. Немудро, що Зобар так її любить, він говорить: “серце б вирвав із грудей і віддав тобі, аби тільки тобі від цього добре було”.
Гіркий створює живі гармонічні образи. Їхня гармонія проявляється насамперед у тім, що Зобар і Радда діють імпульсивно, виконуючи все, що хочеться насамперед їм самим. Вони дуже волелюбні, і будь-яка дія, ними виконане, про це свідчить. Радда байдужа до багатства, вона не йде з багатою людиною, що пропонує їй багато золота Це суперечить її прагненню до волі. А Зобар краде коня, якого охороняє полк солдатів.
Це не прагнення до особистого збагачення, а бажання в черговий раз відчути себе вільним і щасливим. Радда й Зобар ніколи не переступають через себе, що можна вважати даниною їхній вільнолюбній натурі. Дівчина і юнак настільки гармонічні. Але коли вони закохуються друг у друга, гармонічного сполучника не відбувається. Вони не здатні на компроміс, вище всього ставлять свої й тільки свого бажання Зобар убиває свою улюблену.
Автор не виправдує свого героя, незважаючи на те, що розуміє його. Читач так само може зрозуміти Зобара. Однак його вчинок суперечить загальнолюдській гуманності. Чоловік убиває свою улюблену…
Це злочин, і іншої оцінки подій бути не може Можна сказати, що Радда не залишила Зобару іншого виходу. Її власні вчинки в черговий раз свідчать про те, що для дівчини вище всього була воля. Життя Зобара без улюбленої була недовгою. Батько Радди вбиває його, так що Зобар одержав по заслугах. Останні слова вмираючої дівчини: “Я знала, що ти так зробиш!
” Тобто, вона перед смертю виправдує свого улюбленого Адже Зобар не зрадив своїх идеаов, не розчарував Радду. В оповіданні “Макар Чудра” немає нічого повсякденного. Образи героїв позбавлені фальші, нальоту повсякденності. Вони відірвані від реальної дійсності, по суті, для них немає нічого особливо важливого й коштовного Навіть своє життя Зобар і Радда не цінують, охоче розстаються з нею. Виходить, прагнення до волі й любов до неї далеко не завжди буває позитивно, навпроти, у більшості випадків руйнівно.
Гіркий-Романтик, ідеалізуючи своїх героїв, саме про це попереджає нас
(2 votes, average: 5.00 out of 5)