Герой поеми Дж. Байрона “Паломництво Чайлд-Гарольда”
Чайлд-Гарольд перший романтичний герой поезії Байрона, не є характером у традиційному змісті слова. Це абрис характеру, втілення неясного потяга душі, романтичного невдоволення миром і самим собою. Біографія Чайлд-Гарольда. типова для всіх “синів свого століття” і “героїв нашого часу”. За словами Байрона, “ледар, розбещений лінню”, “як метелик, грався він пурхаючи”, “своє століття він присвячував лише развлеченьям дозвільним”, “і у світі був він самотній” (переклад В. Левика). Розчарований у дружбі й любові,
Картини, ЩоПереміняються, різних країн, національного побуту, найважливіших подій політичної історії утворять тканина
“В останній пісні пілігрим з’являється рідше, ніж у попередніх, і тому він менш віддільний від автора, що говорить тут від своєї власної особи,- писав Байрон у передмові до четвертої пісні поеми.- Пояснюється це тим, що я утомився послідовно проводити лінію, що всі, здається, вирішили не зауважувати, < …> я дарма доводив і уявляв, начебто мені це вдалося, що пілігрима не слід змішувати з автором. Але острах загубити розходження між ними й постійне невдоволення тим, що мої зусилля ні до чого не приводять, настільки гнітили мене, що я вирішив витівку цю кинути – і так і зробив”. У такий спосіб до фіналу поеми, що знаходить усе більше й більше исповедальний характер, від її героя залишаються лише романтичні атрибути: посохнув прочанина й ліра поета
(1 votes, average: 5.00 out of 5)