Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю. Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного брата. І коли Кая викрала жорстока Снігова Королева і забрала з собою в Льодову Лапландію, Герда, не замислюючись, поспішила на допомогу. Вона зібралася в небезпечну дорогу, щоб розшукати
Кая і звільнити його. Сили надають її найкращі якості: людяність, доброта, любов, співчуття. Саме ці людськії якості Герди оцінили бабуся, що знала чари, та король і королева, які одягали дівчинку в оксамити й шовки. Вони дали їй і чобітки, і муфточку, і чудову сукню, і карету з золота: Але волею долі у цій чудовій кареті вона потрапляє до рук розбійників.
Маленька розбійниця забирає Герду до себе. Ось тут Герда і побачила жорстокі жарти розбійниці, яка знущалася з оленя і, голубів. Вони одразу відчули, щоі гостя не схожа на хазяйку, їх мучительку. Саме голуби розповіли про те, куди Снігова Королева повезла
Кая. Доброта, любов до Кая, прагнення його визволити не залишають байдужою навіть жорстоку юну розбійницю. Вона відпускає дівчинку, дає їй у супутники північного оленя, повертає її чобітки. Замість муфточки, яка так сподобалася їй, розбійниця дає Герді материні рукавиці, а ще хліб і шинку. Герда благополучно досягає володінь Снігової Королеви. Вона зворушливо прощається з оленем. По його щоках течуть великі блискучі сльози. Такі ж гарячі сльози бризнули з очей Герди, коли вона зупинилася біля непорушного і холодного Кая, що сидів у крижаній залі. Вони пронизали його до самісінького серця і розтопили крижану скалку чарівного дзеркала. Коли Кай заридав, скалка дзеркала витекла з його ока. Любов Герди допомогла хлопчику знайти сили, щоб подолати чари Снігової Королеви.
Історія, яку розповів Андерсен, вчить, що людині у найтяжчих життєвих випробуваннях вийти переможцем допомагають любов, співчуття, людяність, безкорисливість – вічні людські якості.