Герцен і його книга “Колишнє й Думи”
Продовжуючи пушкинско-лермонтовскую лінію зображення “зайвих людей”, Герцен міркує й над долею героїв нового часу. Уже в “Записках одного парубка” зріє герой майбутньої книги “Колишнє й думи”, а доктор Крупів – це вже представник разночинной інтелігенції, що у наступні десятиліття зіграла важливу роль у боротьбі проти самодержавно-кріпосницького ладу. Дуже гостро Герцен вирішує й проблему емансипації жінки. Поставлені пиоателем питання знайдуть подальше рішення в літературі 60-х років, коли на зміну дворянам прийдуть
Вони підхоплять прапор Герцена, що перейшло до нього в спадщину від декабристів, і пронесуть його із честю далі по шляху звільнення народних мас від ярма гноблення й поневолення до світлого майбутнього. Герцен, завершуючи перший етап визвольного руху, спрямовує свої погляди до нових суспільно-політичних сил, які групуються навколо Інтернаціоналу Маркса. І в цьому величезна заслуга письменника-революціонера
Характеризуючи суспільно-політичну обстановку в Росії першої половини XIX століття, учитель відзначить, що війна 1812 року, ріст опозиції після війни, украй важке положення героїчно відстояло
Багато сторін життя й творчості великого поета знайшли відбиття в статтях Герцена. Розповідаючи про трагічну загибель Пушкіна, він вірно передає обстановку, у якій довелося жити й умерти поетові, И прямо вказує на винуватців загибелі Пушкіна. “Він упав у розквіті сил, не доспівавши своїх пісень і не доказавши того, що міг би сказати
За винятком двору з його оточенням весь Петербург оплакував Пушкіна; тільки тоді стало видно, какою популярністю він користувався. Коли він умирав, щільна юрба тіснилася біля його будинку чекаючи звісток про здоров’я поета”.
У своїх критичних розборах особлива увага обертає Герцен на роман “Євгеній Онєгін”, що він любив, багато глав якого знав напам’ять. Пушкінський роман дуже вплинув на творчість письменника. У своїх статтях Герцен докладно аналізує роман і дає правильну оцінку його основним образам
Герцен добре знав не тільки друковані твори Лермонтова, але й ті, які поширювалися в списках. Пізніше вони з’являться в герценовской “Полярній зірці”. Як радувався письменник, коли одержував з Росії добутку улюбленого поета! В 1856 році в “Полярній зірці” уперше був опублікований вірш Лермонтова “Смерть поета”, у якому поет затаврував “низькі інтриги, що передували дуелі,- інтриги, затіяні міністрами-літераторами й журналістами-шпигунами”.
У Герцена є й інші точні вираження-характеристики творів Лермонтова. Аналізуючи роман “Євгеній Онєгін” і зіставляючи образи, створені обома письменниками, Герцен зауважує, що Печорин – молодший брат Онєгіна. Ця характеристика лермонтовского героя розширюється в німецькому виданні роботи “Про розвиток революційних ідей у Росії”. У ній Герцен указує на деяку спільність особистості Печорина й Лермонтова, обумовлену обставинами громадського життя. “Читайте його роман “Герой нашого часу”,- пише Герцен,-…який є одним з найбільш поетичних романів у російській літературі. Вивчайте по них цієї людини – тому що все це не що інше як його сповідь, його визнання, і які визнання! Які гризучі душу роздирання! Його герой він сам. І як він з ним надійшов? Він посилає його на смерть у Персію, подібно тому, як Онєгін гине в трясовині російського життя,- їхня доля настільки ж жахлива, як доля Пушкіна й Лермонтова”
Схожі твори:
- Твір по циклі творів Герцена “Колишнє й думи” У художніх творах, створених у період еміграції, Герцен знову звертається до міркувань про долі людства (“Ушкоджений”, 1850-1851), про протиріччя буржуазного суспільства (“Трагедія за склянкою грогу”, 1863) і ін. Найбільша ж увага Герцен приділяла створенню найбільшого по обсязі й самого значного по змісту свого добутку – мемуарів “Колишнє й думи”. Його...
- Мемуари “Колишнє й Думи” Цінність мемуарів залежить від автора, від значимості того, що він бачив і з ким зустрічався. Особливо, якщо оповідач – особистість неабияка, те цікавий і він сам, і його відношення до тих подіям, людям, з якими він зіштовхувався. До таких мемуарів відносять добутку А. Герцена “Колишнє й думи”, В. Короленко “Історія...
- Образ Максим Максимича і його “двійники’ у російській літературі Якщо Печорин викликав до життя близьких йому героїв у добутках російських письменників середини минулого століття й другої його половини4, те й Максим Максимич знайшов своє продовження в образах капітана Хлопова з оповідання Л. Н. Толстого “Набіг” і капітанів Тушина й Тимохіна з “Війни й миру”. Давно замічено, що доктор Вернер...
- Рання лірика Т. Шевченка: “До Основ’яненка”, “Думи мої, думи мої…” Рання лірика Шевченка за жанровими ознаками досить різноманітна. Найчастіше він звертається до жанрів присвяти, або хвалебної оди (“На вічну пам’ять Котляревському”), поетичного послання (“До Основ’яненка”), думки, або елегії (” Думи мої думи мої…”). Тематично рання лірика Шевченка співвідноситься зі зрозумілим бажанням поета-початківця визначити своє місце в літературі, осмислити проблему поезії...
- Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували...
- Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Поява Генія не завжди буває гучною і помітною. Це твердження стосується і Т. Г. Шевченка. У друкарні Фішера на початку квітня 1840 року під назвою “Кобзар”...
- Внутрішня боротьба головного героя і його прозріння – Відкрита книга РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” Фредерік Стендаль 1783 – 1842 Відкрита книга РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” Внутрішня боротьба головного героя і його прозріння Молодий і честолюбний Жульєн Сорель прагне зробити кар’єру в жорстокому, ворожому суспільстві. Для досягнення цієї мети в нього немає жодних засобів і можливостей, крім лицемірства, “мистецтво” якого він змушений опановувати, аби пристосуватися...
- Онєгін – енциклопедія російського життя Про російську літературу А. М. Горький писав: “В історії розвитку літератури європейської наша юна література являє собою феномен дивний. Наша література – наша гордість!” У джерел нової російської літератури коштує геній Пушкіна. Пушкіна – родоначальник нової російської літератури, творець російської літературної мови. Безсмертні добутки великого російського поета збагатили людство. У...
- Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те,...
- “Доле, де ти?..” (Т. Шевченко “Мені однаково…”, “Минають дні, минають ночі”, “Думи мої, думи мої”) Однаково – щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися. Однаково – звучить меланхолійно і виснажено. Однаково – відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу Між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений...
- У чому подібність і відмінність ліричного героя “Думи” і Печоріна? У Печоріні приваблюють насамперед його незвичайність, самобутній характер, критичний склад розуму, здатність тверезо оцінювати не тільки чужі, а й і мої вчинки, сила і незалежність, здатність нічого не сприймати на віру. У нього широкий світогляд, Печорін здобув гарну освіту. Він, безсумнівно, вищий за її середовище, з яким змушений спілкуватися, тому...
- Біографія Герцена Олександра Івановича Герцен, Олександр Іванович ( 1812-1870 г. г.) Прозаїк, літературний критик Біографія Народився 25 березня 1812 року в Москві. Батько – І. А. Яковлев, належав до знатного дворянського роду. Мати – Г. – Л. Гааг, дочка дрібного чиновника зі Штудгарта. Шлюб батьків не був оформлений і дитина одержала вигадане прізвище, Герцен...
- Вірші, поеми й думи У літературному русі 10- 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним будинком у...
- Революція у Франції й книга Герцена “З того берега” Наступили червневі дні. “А врочисто почалися вони,- писав Герцен у книзі “З того берега” (опублікована німецькою мовою в 1850 році, на російському – у Лондоні, в 1855-м). – Двадцять третього числа, години в чотири перед обідом, ішов я берегом Сени… крамниці защіпалися, колони Національної гвардії з лиховісними особами йшли по...
- Вірші, поеми й думи К. Ф. Рилєєва Кіндратій Федорович Рилєєв. У літературному русі 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним...
- Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві...
- Гротеск, його функції й значення в зображенні міста Глупова і його градоначальников Творчість Салтыкова-Щедріна, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство “рабів і панів”, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав “виразки” суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості. Так, починаючи писати “Історію одного міста”, Салтиков-Щедрін...
- А. И. Герцен: “…не ревізькі – мертві душі, а всі ці Ноздреви, Манилови й всі їм подібні – от мертві душі, і ми зустрічаємо їх на кожному кроці” (“Мертві” душі поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) 1. “Мертві душі” – історія створення й задум. 2. Основна думки добутку. 3. Душі “мертві” і “живі” впоеме. 4. Значення композиції в розумінні добутку. 5. Росія – країна “живих” душ Зревшее на протязі декількох десятиліть бажання Н. В. Гоголя написати великий епічний добуток, присвячений долі Росії, привело письменника до задуму...
- “Лише в людині зустрітися могло священне з порочним, всі його мученья від того…” План. 1. “Герой нашого часу” лірико-психологічний роман. 2. Психологічна проблема Печорина. 3. Не однотипність героя. 4. Дії Печорина. 5. Причини таких дій. 6. Печорин у любові. 7. Печорин людина, що не змогла \”угадати свого високого призначення\”. Твір Лермонтова “Герой нашого часу” перший у російській прозі лірико-психологічний роман Ліричний Тому, що...
- “Дума” – поетичне вираження проблем і думок роману “Герой нашого часу” Історію життя “зайвої людини”, людини здатного на багато чого й не свершили нічого, продовжив великий спадкоємець А. С. Пушкіна – Михайло Юрійович Лермонтов, створивши роман “Герой нашого часу”. Це підсумковий Твір Лермонтова, перший росіянин соціально – филосовский і психологічний роман у прозі. Як і у вірші “Дума”, автор намагається знайти...