Генріх Гейне (1797-1856)
Генріх Гейне народився в місті Дюссельдорфі на Рейні. Рейнська область у Німеччині вважалася економічно більше развитой, чим інші. Тут в 1805 році із приходом французьких військ були скасовані феодальні повинності й уведене прогресивне, буржуазне законодавство. Таким чином, Гейне з раннього років бачив перед собою не тільки феодальну відсталість країни, але й паростки нових, буржуазної Германіях
Гейне вчився в університетах Бонна, Геттінгена й Берліна, де вивчав юридичні науки, філософію й літературу. У Берліні він слухав лекції філософа
На чудо крилата легкість муз Гейне, грайлива іронічність, звучність і музикальність його рядків, їхня оманна простота – все це розташувало до його віршів не тільки читачів, але й численних перекладачів. Життя не завжди пестило поета. Хоча писав він дуже багато, але богатим не став. У дні особливих матеріальних утруднень він змушений був звертатися по допомогу до багатих родичів або меценатів
В 1831 році Гейне назавжди покинув Німеччину через політичні переслідування й до кінця своїх днів жив у Франції. Подорожувати по землі Батьківщини він любив найбільше, про що свідчать його “Дорожні картини”. Гейне був новатором у всіх поетичних жанрах; обновив німецьке віршування, вніс у нього безліч свіжих тим, ідей, образів. Його мудра, вишукана іронія й щирий ліризм створювали в поезії чудовий сплав. З роками у творах Гейне більше істотної стає реалістичний струмінь, хоча їм завжди властиві й романтичні риси. Більшим був вплив Гейне на світову лірику й сатиру. Його ритми й образи, його тематика й проблематика відчутні в добутках багатьох поетів XIX сторіччя. Лірична проза XX сторіччя багатьма своїми досягненнями зобов’язана “Дорожнім картинам” Гейне
В Україні серед тих, хто знав і поважав поезію автора “Книги пісень”, першим потрібно назвати Тараса Шевченко. Німецького поета перекладали на українську мову И. Франко, Л. Українка, П. Грабовський, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Рильськ, П. Тичина, Н. Бажан, В. Сосюра, А. Малишко й др.