Генезис літаючої голови (віршоване шоу) скорочено – Віктор Неборак

Схожі твори:

1. Генезис літаючої голови – ВІКТОР НЕБОРАК скорочено ВІКТОР НЕБОРАК Генезис літаючої голови (віршоване шоу) І. Фантазія метро Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина...
2. ВІКТОР НЕБОРАК Поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст. Живе і працює у Львові. Учасник літугрупування Бу-Ба-Бу, майстерні “Пси святого Юра”. Автор поетичних збірок “Бурштиновий час” (1987), “Літаюча голова” (1990), “Alter Ego” (1993), “Розмова зі слугою” (1994), “Епос про тридцять п’яту хату” (1999), незавершеного роману “Пан Базьо та решта”. Неборак був, як сам зазначає...
3. Доктор Серафікус – ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ – Віктор Платонович Петров Скорочено Роман Доктор Комаха, як завжди, напрацювавшись у бібліотеці, зупиняється відпочити у сквері. До нього підбігає п’ятилітня Ірця. Дівчинка розглядає малюнки в його книжках, розпитує про них, А Комаха серйозно відповідає, уживаючи всі наукові терміни. Коли вони познайомилися з Ірцею, дівчинка вирішила, що раз він Комаха, значить, комаха, а раз великий,...
4. Скорочено ЗВУК ПАВУТИНКИ – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ ( Скорочено ) Присвячую цю повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві Автор. Розповідь ведеться від лиця хлопчика Льоньки, що живе у маленькому куточку Шатрищі, де живе небагато людей, і зовсім немає його однолітків. Срібний чоловічок Я лежу, сповитий темінь-темнотою,...
5. Доктор Серафікус – ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ скорочено ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ Доктор Серафікус Роман Розділ І Мінливо й мляво перебігають світлі струмки по великій круглій фонтанній мушлі. Зміна білявих струмків в абстрактних арабесках тіней розбиває увагу своєю безпредметністю. Перебіг тіней, падіння бризок, плюскіт води символізують для Комахи усталений спочинок на півгодини в скверику, коли він, напрацювавшись у бібліотеці, повертається...
6. Звук павутинки – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ Скорочено Автор присвячує свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. Срібний чоловічок Я лежу в темряві й слухаю, як бавиться срібний чоловічок, що о живе в нас у запічку. Якось після дощу затекла хата. Мати бідкалася, а мені радісно слухати...
7. Скорочено СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися,...
8. Антон-Неборак Антон, п’ятдесятирічний кріпак мужик, сухорлявий і згорблений, що дивиться на світ Божий погаслими очима, зайнятий заготівлею палива на зиму. Повернувшись у свою избенки, Антон застає там гостю, злиденне стару Архаровну, яка не стільки жебрати, скільки виглядає добро у мешканців села. Вечеряти Антону доводиться однієї тюрей з квасу і хліба, проте...
9. Генезис буржуазної родини у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” Еміль Золя став одним із моїх найулюбленіших французьких письменників одразу після того, як я прочитала його роман “Кар’єра Ругонів”. Читаючи цей гиір, стаєш свідком багатьох подій у Франції періоду Другої Імперії, відчуваєш присмак пороху і крові, подих першого кохання, тремтіння від страху… Золя був одним з основоположників натуралізму як літературного...
10. Греків Б. А. Генезис феодалізму в Росії Отже, ми не помилимося, якщо скажемо, що починаючи з IX століття у всякому разі можна говорити про наявність на Русі феодального способу виробництва, можна говорити про оформлення феодального базису. У цих умовах була цілком закономірним поява порівняно невеликих державних утворень – Куявии, Славии й Артании (друга половина VIII в. –...
11. “Перед долею важкою голови не похилю” (П. А. Грабовський) Видатний український поет-революціонер Павло Арсенович Грабовський усе своє життя віддав рідному народові. Його поетичне слово було міцною зброєю за найсвітліші ідеали людства. Життєва доля Грабовського – це типова доля тих сотень і тисяч борців за свободу, яких переслідував і гноїв у тюрмах царський уряд. Потяг з юнацьких років до “всього...
12. Вершник без голови роман про життя колоній білих поселенців Вершник без голови роман про життя колоній білих поселенців у період освоєння американського Заходу. У центрі оповідання конфлікт між мустангером (мисливцем за дикими конями) Морісом Джеральдом і Кассием Колхауном, племінником багатого плантатора Пойндекстера. Причина цього конфлікту – любов, що обоє парубка випробовують до дочки Пойндекстера Луїзі Відважний і шляхетний мустангер,...
13. Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Віктор Миколайович Забіла (1808-1869 pp.) Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора...
14. Віктор Гюго Із збірки “Кари” Віктор Гюго Із збірки “КАРИ” Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 УБИТИМ 4 ГРУДНЯ Вам Цезар дарував утіху супокою. Колись бентежились ви мрією палкою, Облудою надій, Горіли заздрістю, ненавистю кипіли, I хвилювалися, і спорили, й шуміли, I рвалися до дій. Один однoго ви заледве впізнавали,...
15. Лазарук Віктор Віктор Антонович Лазарук народився 3 листопада 1933 року в с. Дубова Ковельського району в родині землероба і музиканта. Після закінчення філологічного факультет Львівського університету ім. І. Франка, працював у редакції журналу “Жовтень”, в обласній організації Товариства охорони пам’ятників історії та культури, у луцькому Будинку природи. Нині – провідний редактор редакційно-видавничого...
16. Забіла Віктор Миколайович Маруся Жала дівка жито в полі, Сама й зажинала, Не бачилась довго з милим, Бачити бажала. Не дуже то пильнувала, Усе оглядалась, Бо милого козаченька Вона сподівалась. Уже й вечір, його нема, Дівка плакать стала, Що не вийшов він до неї, Що й мало нажала; Додому пішла із поля, Цілий день...
17. Забіла Віктор Миколайович Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у...
18. Забіла Віктор Миколайович Сирота Без худоби сиротині Тяжко в світі жити; Хоч який він буде чесний, Все буде тужити; Чесна душа йому в тілі – Тільки всього й буде: Мало тепер її хвалять Вже на світі люди. Тепер дивляться в кишеню, Не на чоловіка, Не дивляться, яка душа І чи ціла пика. Нещасніша всього...
19. Пелевин Віктор Олегович Пелевин Віктор Олегович (р. 1962) – прозаїк. Закінчив МЭИ, учився в аспірантурі МЭИ й Литинституте. Працював інженером і журналістом. З кінця 80-х рр. почав друкувати оповідання. Протягом 90-х рр. видав книги прози “Синій ліхтар” (1991), “Омон Ра” (1992), “Бубон верхнього миру” (1996), “Бубон нижнього миру” (1996), “Чапаєв і Порожнеча” (1996),...
20. Забіла Віктор Миколайович “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля...