Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. ” Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності “віднімання свого”, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного утопічними
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – новаторський вклад письменника у розвиток українського реалізму. Автори створили соціально-психологічний роман, у якому простежили деградацію особистості головного героя. Історія Чіпки подається в широкому часовому просторі: від пращурів до дня покарання.
Через образ Чіпки автор висловлює основну ідею твору: деградація особистості, як наслідок впливу на неї багатьох чинників — закріпачення, як вияв суспільно-історичних процесів на Україні, вплив гріховного минулого предків на долю нащадків.
Історія с.
Намагаючись відшукати справедливість, Чіпка своєю поведінкою нехтує загальнолюдськими цінностями, піднімаючи руку на життя людей. Отже, Чіпка – жертва складного комплексу генетичних особистісно-психологічних та соціальних чинників.
На мою думку генетичний код впливає на формування характеру і залежить від історичних чинників. Образ Галі заперечує цю тезу, але я думаю, що він є суто схематичним, дисонансним віддзеркаленням образу Чіпки. Автор навмисно ідеалізує його, демонструючи, що людина повинна залишатися завжди людиною і керуватися почуттями і емоціями в межах шкали моральних цінностей.
Панас Мирний – з того покоління творчої української інтелігенції, яке започаткувало добу новітнього (кінця XIX – початку XX ст.) українського національного відродження, добу усвідомлення того, як деградує у неволі бездержавний народ. Через людські долі Панас Мирний разом з Іваном Біликом у романі яскраво розкриває багатозначність, багатоплановість процесу втрати Україною волі, руйнівні наслідки того процесу виявляються у закономірності появи злодіїв в українському суспільстві. І. Приходько зазначала про цей роман так: “Роман – багатопроблемний, панорамний. У ньому сконцентровано болючі для українців питання – і про нищення історичної пам’яті, і про гнітюче ярмо на шиї, і про моральне каліцтво, і про вічно піднеоений “батіг” колонізатора”.
Отже, роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це Твір про народ, у якому охоплено великий історичний період життя українського села – від другої половини XVIII сторіччя до реформи 1861 року і першого десятиріччя післярефор-меної доби. Цей роман засвідчив зрілість української прози і видатні мистецькі можливості українського художнього слова.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)