“Ганна Онєгіна”
“Ганна Онєгіна” – це передостання поема Єсеніна, написана наприкінці 1924 року – початку 1925 року. Самому Єсеніну дуже подобалася ця поема. У листі до Чагину (грудень 1924 року) він говорить про свою поему так: “Працюю й незабаром надішлю Вам поему, по-моєму, найкраще, що я написав”. Що ж являє собою поема “Ганна Онєгіна”? Літературна критика визначила її як лірико-епічний добуток. В одній із заміток 1925 року було написано, що в цій поемі Єсенін наближається до жанру поеми-роману, тобто роману встихах.
Саме поняття “роман у
Все це дає підставу говорити про жанрову схожість цих добутків. Однак поема Єсеніна може бути визначена як поетична
Також ми довідаємося, що він дезертирував з армії Керенського й жив по підроблених документах. Купив собі “липу”… Був перший у країні дезертир. У поемі дуже точно описані місця, у яких дійсно проживав Єсенін
Дружина Єсеніна у своїх спогадах відзначала: “Зв’язок цього добутку з реальною дійсністю легко простежити по ряду деталей. Наприклад, назви сіл Криуша й Радово запозичені з життя. Два села з такими назвами існують в окрузі села Константиново, але друг від друга відстоять далеко”.
Дивно точно передається хронологія подій. У першій частині поеми ми бачимо, що справа відбувається в 1917 році, наприкінці квітня. З листів Єсеніна, наприклад, Ширяеву, ми довідаємося, що літо 1917 року Єсенін дійсно провів у своєму селі
Зі слів мірошника ми довідаємося, що поет не був у рідному селі більше трьох років: Подумай адже тільки… Четвертий Тебе не видали ми рік… І з листа Панфілову треба, що в лютому – березні 1913 року Єсенін дійсно був у Константинове. Також хронологічно точний і другий приїзд поета до мірошника. У листі мірошник цього разу дорікає поета: Ти щось знову в Криушу Не здаєшся цілих шість років. Знову з переписки Єсеніна, зокрема з листа Белицкому, ми довідаємося, що через 6 років, у червні –
(2 votes, average: 4.00 out of 5)