Фридерик Шопен
Фридерик ШОпен (1810-1849) – геніальний польський композитор – всю свою творчість присвятив роялю (фортепіано).. Мазурки, полонези, вальси, прелюди Шопена пройняті глибокою любов’ю до природи, музики, народу поневоленої Польщі. Вони відзначаються силою чуття, різноманітністю, високою музичною культурою. Змушений покинути батьківщину після повстання 1831 року, Шопен до кінця життя прожив у Парижі, але думкою і серцем завжди був з рідним народом. Він заповів, щоб його серце було поховане у Варшаві. Мати композитора перевезла серце свого великого
В музиці Шопена б’ється гаряче серце музикального генія польського народу. В цьому безсмертя великого композитора:
Вони нам залишилися навік, Ті чорні візерунки нотних знаків… Коли торкався клавіш Фридерик, То сам Міцкевич – сам Міцкевич плакав… Мазурки й полонези – таж вони Народу голос, що живе і творить… Із цегли, із церковної стіни Шопена серце з нашими говорить. (“Серце
Після прослухування вальсу Шопена і виразного читання аналізуємо вірш методом бесіди за запитаннями, які подані вище. У висновку учитель підсумовує відповіді учнів, поглиблює ідейно-художній аналіз твору. Вірш “ПІопен” (1934) увійшов до книги “Літо” (1936), яка засвідчила розквіт Творчості поета. У творі передано почуття радості і смутку ліричного героя, яке викликав вальс Шопена. Самобутні, блискучі вальси Шопена сповнені бурхливої радості і глибокого суму, вони характеризуються багатством мажорних і мінорних інтонацій,
…кокетно-своєвільних, Сумних, як вечір золотого дня, Жагучих, як нескінчений цілунок.
Шопена вальс, пише поет, “побреньканий невміло на піаніно”, на своїх крилах поніс уяву і серце “у сиву сніжну невідомість”.
Після прослухування вальсу Шопена і виразного читання аналізуємо вірш методом бесіди за запитаннями, які подані вище. У висновку учитель підсумовує відповіді учнів, поглиблює ідейно-художній аналіз твору.
Вірш “Шопен” (1934) увійшов до книги “Літо” (1936), яка засвідчила розквіт творчості поета. У творі передано почуття радості і смутку ліричного героя, яке викликав вальс Шопена. Самобутні, блискучі вальси Шопена сповнені бурхливої радості і глибокого суму, вони характеризуються багатством мажорних і мінорних інтонацій,
…кокетно-своевільних, Сумних, як вечір золотого дня, Жагучих, як нескінчений цілунок.
Шопена вальс, пише поет, “побреньканий невміло на піаніно”, на своїх крилах поніс уяву і серце “у сиву сніжну невідомість”. Чарівна Музика намалювала образ коханої, її
Лукавий чи журливий – хто вгадає? – Гарячий чи холодний – хто збагне? – Останній, може, може, перший усміх. Прагнення ліричного героя осягнути щастя, його уявну погоню за коханою в музиці передає “ніжний вихор звуків”, а у вірші Максима Рильського – чергування окличних і питальних речень, що відтворюють радість і сум, надію і відчай:
Це щастя! Щастя! я приліг до гриви, Я втис у теплі боки остроги – І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає… Що мені? Невже то сльози на її очах? То сльози радості – хто теє скаже? То сльози смутку – хто те розгада?
У вірші “Шопен” мовиться про елегійні (сумні) вальси композитора, написані ним 1847 року після розриву з французькою письменницею Жорж Зайд, яку він глибоко любив. Образ загадкової коханої, з “лукавим чи журливим”, “гарячим чи холодним усміхом” нагадує поведінку Жорж Занд.
У вальсах Шопена, як і в його мазурках та полонезах, сильний струмінь польської народної музики. “Примхливому, худорлявому музиканту” “ніжний вихор звуків” навіяла насамперед кохана Польща, рідна батьківщина.
Під час вивчення’цього твору учні повторюють відомості про білий вірш. Вірш “Шопен” не має рим, своєю інто-наційністю він нагадує монолог схвильованої людини. Його Мова наближається до розмовної. Білим віршем називається вірш, який не має рими. Найчастіше у білих віршах зустрічається п’ятистопний ямб.