Франсуа Війон “Балада прикмет”
Людина, її внутрішній світ ніколи до кінця не буде зрозумілим. Ще Сократ писав: “Дивних багато у світі див,
Найдивніше із них – людина…”
Кожна людина є унікальною. У кожної особистості власне розуміння цінностей, до яких вона прагне. Щоб глибше зрозуміти себе, усвідомити своє “я”, треба знати, чого прагнути.
На сьогоднішньому уроці ми спробуємо зробити крок до самопізнання людини, її внутрішнього світу.
Але спершу ми перенесемося у Францію часів середньовіччя, де жив і творив Франсуа Війон, людина із суперечливою
У 18 років Ф. ВІйон складає іспити на звання бакалавра, а через три роки – на звання магістра мистецтв, яке давало йому право викладати гуманітарні дисципліни або стати клерком. Проте доля його склалася інакше. Ф. ВІйон ніколи не був зразковим громадянином.
Балада – ліроепічний жанр літератури. Виникла у XII ст. в народному мистецтві Провансу як танцювальнохорова пісня з чіткою строфічною організацією. Невдовзі в Італії, зокрема у Творчості Данте, втратила свій танковий характер. У французькій поезії XIV ст. набула канонічних ознак: постійні три строфи, сталу схему римування, обов’язковий рефрен, звертання до певної особи. Гнучкішою за формою і різноманітнішою за змістом зробив баладу французький поет Ф. ВІйон. Балада стала улюбленим жанром поетів XVIII і XIX ст. Балада – невеликий ліроепічний Твір казковофантастичного, легендарноісторичного, героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. Баладі властива невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість у викладі матеріалу. Гострота, часом трагічність сюжету поєднується в ній з яскраволіричним забарвленням розповіді.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)