Фонетика, морфологія й словниковий склад эламского мови
До сходу від Шумеру, розташованого в південній частині Двуречья, перебувала древня країна Элам. До нас дійшли тексти, написані на эламском мові клинописними знаками й особливим рисунковим листом, схожим на найдавніші письмові знаки шумерів. Коли вдалося прочитати ці тексти, виявилося, що эламский Мова не схожа ні на одну з мов Древнього Сходу, він так само коштує особняком, як і шумерський. Але, на відміну від останнього, в эламского мови, здається, є “родичи” серед нинішніх прислівників. Спроби знайти їх серед алтайських і кавказьких мов
И фонетика, і морфологія, і словниковий склад эламского мови виявляють його подібність із дравидийскими мовами. Правда, останні поширені в основному на Півдні Індії, а це від Элама (нинішній Хузистан на території Ірану) далеко. Але, по-перше, один із дравидийских мов, брагуи, перебуває на північно-західній частині Индостана. По-друге, на якімсь явно дравидийском прислівнику говорили творці
Таким чином, з Элама простягнулася ниточка на Північно^-Захід Індії. Цілком можливо, що в ще більш ранні часи родинні дравідам і эламцам племена населяли й долину Тигру і Євфрату й були першими мешканцями Двуречья! Незважаючи на всі труднощі, мову шумерів все-таки непогано вивчений. І в ньому вдалося виявити ряд слів, які не можна пояснити законами шумерської мови – це, можливо, сліди запозичення
Шумери, незважаючи на всю свою стародавність, народ сторонній – такий висновок археологів. Їхньої цивілізації передувала більше древня культура, названа по пагорбі, де вона була вперше виявлена, убаидской. Звідки прийшли шумери, учені не знають. Зате в попередників шумерів, убаидцев, можливо, є родичі на сході й півдні – предки дравідів і эламцев.
Багато запозичені убаидские слів у шумерській мові деякі лінгвісти пояснюють за допомогою дравидийских Корінь. Крім цих слів, відомі й географічні назви у Двуречье, що також не є шумерськими: найдавніші міста Ур, Ниппур, Урук, Эриду; ріки Тигр і Євфрат (у самих древніх текстах їх називають Идиглат і Буранун). Всі ці назви також можуть бути пояснені за допомогою мов дравідів. Наприклад, у них ур означає “місто”, “поселення”.
Звичайно, все це лише гіпотеза, причому на користь її зібрано дуже мало фактів. Але якщо прийняти неї, то від долини Тигру і Євфрату аж до Індії можна простягнути єдиний ланцюжок родинних мов – убаидского, эламского, дравидийских. У культурі ж Двуречья, Элама й долини Інду археологи знаходять дуже багато загальних рис, так само як і в антропологічному вигляді творців цих трьох найдавніших цивілізацій Азії
Але, бути може, дравидийская ланцюжок не обмежується й Двуречьем, а тягнеться ще далі на захід? Були спроби відшукати в мовах Кавказу риси, загальні із дравидийскими… Однак не одні тільки дравидийские прислівника претендують на споріднення з кавказькими. Про пошуки споріднення мов Кавказу з іншими мовами миру, а також про самі прислівники “гори мов” ви довідаєтеся з наступної глави
Древня арабська Легенда розповідає: в аллаха був величезний мішок, у якому зберігалися різні мови. Об’їжджаючи мир, кожному народу він давав мову із чудесного мішка. На шляху аллаха залишився лише Кавказ. І на Кавказькі гори всемогутній Бог висипав всі мови, що залишилися в мішку…
Мандрівники, учені античності й середньовіччя дивувалися різноманіттю мов, на яких говорять жителі Кавказу. Античний географ Страбон писав, що тут живуть 70 або навіть 300 племен, “з яких жодне не розуміє мову сусіда”. Давньоримський історик Плиний відзначав, що його співвітчизникам доводиться вести справу з кавказцями “за допомогою ста тридцяти перекладачів”. Арабський учений Масуди писав в X столітті: “Один аллах порахує різні народи, що живуть у горах Кавказу. Гора Кавказ – гора мов”. А його сучасник, мандрівник Ибн-Хаукаль, описував Кавказ наступними словами: “Хребет цей величезний; говорять, що на ньому триста шістдесят мов; я раніше заперечував це, поки не побачив сам багато міст, а в кожному місті є своя мова”.
Автори, що живуть у стародавності, можливо, перебільшували. Але все-таки на Кавказі число мов дійсно дуже велике – понад 50. “Питома вага” кавказьких прислівників також різноманітний: на грузинському говорить кілька мільйонів, на удинском – два аули, на арчинском і хина-лугском – по одному аулі, а бацбийским мовою на північному сході Грузії користується лише половина жителів одного аулу!
У мовознавців є образний вислів: “лінгвістичний мішок”. Таких місць у світі небагато: хребет Гіндукуш, Нова Гвінея, гірські райони Індокитаю й Південно-Західного Китаю (Юньнань), плато Кордофан у Судані, півострів Каліфорнія й, нарешті, Кавказ. Мови Кавказу досить своєрідні. Деякі з них встановлюють світовий рекорд по числу приголосних. Наприклад, в убихском мові й у бзибском діалекті абхазької мови приголосних по 82. Число відмінків велике в мовах Дагестану: у лакском мові їх 40, а в табасаранском – 48.
Як утворилося на Кавказі таке різноманіття мов? “Лінгвістичний мішок” утвориться в труднопроходимих місцях, але в той же час таких, що коштують на шляху руху народів і племен. Проходячи через ці райони, прибульці витісняють колишніх мешканців у гори або джунглі, потім треба нова хвиля переселенців, і в “мішок” попадає ще кілька мов. А тому що природні умови перешкоджають зближенню народів, мови зберігаються й не зводяться до якому-небудь одному або двох язикам-переможцям
Кавказькі гори створюють ідеальні умови для такого “лінгвістичного мішка”.
Масуди думав, що тільки один Аллах може розібратися у всім різноманітті кавказьких народів і мов. Етнографи й лінгвісти зуміли зробити це й без допомоги всевишнього. “Розібратися в цій картині допомогла генеалогічна класифікація мов, що чітко розподілила мови Кавказу по різних лінгвістичних сім’ях залежно від їхнього походження. До теперішнього часу мовознавство вже майже повністю виконало це завдання, з’ясувавши вся готівка тут язикові угруповання”, – пише доктор філологічних наук Г. А. Климов, якому належить більша заслуга в рішенні цього завдання
(2 votes, average: 4.50 out of 5)