Філософсько-моральний конфлікт драми “Життя – це сон”

Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза зовнішнім світом – запозичений з легенди про Варлаама і Йоасафа, своєрідної інтерпретації давньосхідної легенди про життя Будди. Ця історія була надзвичайно популярна в середньовічній Європі. Про популярність цього сюжету в іспанській літературі свідчать твори, які з’явилися ще до Каль-дерона. Цеп’єсиЛопедеВеги, ЕнрікеСуаресатаін. Вони були абсолютними сюжетними аналогіями легенди.

Кальдерон знав усі варіанти побутування цієї легенди, оскільки був священиком.

Грецький варіант повісті розповідає про життя царевича Йоасафа, якого батько, могутній індійський цар Авенір, бажаючи запобігти пророцтвам гороскопа, виховує в палаці, в оточенні гарних слуг Царевич не повинен був ніколи бачити горя й страждань, не міг залишити палац, а найголовніше – йому не слід було знати про існування християнської віри. За легендою, Йоасаф згодом стає сподвижником християнства.

У Кальдерона сюжет легенди набуває іншого змісту. Цілком втрачені релігійні акценти, посилюються моральний аспект повчальний зміст! в легенді, і в п’єсі Кальдерона усамітнення принца переслідує

одну мету – запобігти здійсненню астрологічних пророцтв, тобто прагнення перемогти, ЗМІНИТИ долю, послану небом. В обох випадках усе закінчується поразкою. Та в легенді батько піклується про благополуччя сина згідно зі своїми уявленнями про щастя й добробут, зі своїми віруваннями. У п’єсі усе навпаки. Батько приносить в жертву життя й благополуччя еи”а заради спокою й добробуту свого народу В цьому разі може йтися про вплив філософії раціоналізму Рене Декарта, за якою обов’язок перед державою і народом однозначно був вищим за особисті інтереси
Вияв ідей цієї філософії спостерігається і в розв’язці. Принц Сехісмундо силою свого розуму долає пристрасті, перемагає злі пророцтва.

П’єса складається з трьох хорнад. У першій частині людина кидається в один бік блукань і життєвих помилок, підкоряється обставинам, а згодом намагається звільнитися від обставин, існувати лише задля себе. На цьому полюсі вона знову не знаходить гармонії. І тільки звільнившись від влади контрастних полюсів, починає розуміти, що вижити їй допоможе гармонія. Таким чином, у драмі Кальдерона “Життя – це сон” зображена модель буття.
Сон у п’єсі Кальдерона, з одного боку, є композиційним прийомом, з іншого – категорією й образом-символом, який надає творові глибокого філософського змісту. Через образ сну змальовано недостовірність чуттєвого сприйняття, суєтність життя, швидкоплинність часу, відносність земних цінностей.

За Кальдероном, якщо вже людина живе для того, щоб страждати, то мусить робити це гідно. Тому його називають “поетом честі”. Світ жахливий, світ ворожий людині. Вона нікчемна, страждає, стогне. Ані жалощів, ані допомоги, ані співчуття не знайде людина на цьому світі. Чому ж вона має страждати? У чому її провина? Вона у тому, що людина народилася недосконалою і живе на землі егоїстично заради примарної насолоди. Усі прагнуть здобути особисте щастя, поспішають, борються, шукають, а таке життя – безумство, помилка. Найкраща мить у житті, мить радощів, щастя – це лише мінлива бульбашка в калюжі, жорстока самоомана.

Творчість Кальдерона – не лише значний етапу розвитку мистецтва бароко. Іспанський драматург набув широкої популярності й впевнено посів місце серед класиків європейської літератури. Перевірено часом твердження про вплив Кальдерона на інші періоди в історіїлітератури. Ми вже відзначали його внесокурозви-ток поезії російських символістів. Потрібно також сказати, що постановки його п’єс здійснював Гете. Через кілька уроків, вивчаючи творчість цього німецького митця, ми говоритимемо про помітний вплив “чарівного мага” Кальдерона на задум “Фауста”. Серед європейських поетів, що перебували під впливом Кальдерона, слід назвати Персі Біш Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.

У наші дні виявленням незгасаючого інтересу до драматурга XVІІ століття є не лише те, що постановки його творів можна побачити на сценах різних театрів світу (у Києві твір Кальдерона на театральній сцені поставив режисер Сергій Приходько), а й бажання сучасних поетів по-новому переосмислити літературні надбання минулого.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Філософсько-моральний конфлікт драми “Життя – це сон”