“Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського”

Федір Достоєвський все своє творче життя шукав у чому істина буття. Існує один закон – моральний. Цей закон реально живе в душі людини і не допускає свого порушення. Раскольников спробував його порушити – і поплатився. Так на думку письменника, поплатиться кожен, хто, маючи моральну свідомість, порушує моральний закон, закон людської совісті.

Поки Раскольников не зрозуміє аморальності змісту своєї теорії, її антилюдську сутність – він залишається мертвим. Соня допомагає зрозуміти Раскольникову хибність, помилковість його теорії.

Саме вона, як символ християнського добра, милосердя, любові, воскрешає Раскольникова. Єдиний вихід – до Милосердя і Любові через любов до Бога та кохання до Соні.

“Злочин і кара” – один з найвизначніших романів Достоєвського, в якому він задумав підняти соціальні проблеми Росії ХІХ століття, а в образі Раскольникова зобразити одного з представників нового покоління.

Реакція на цей роман Достоєвського може бути і позитивною, і негативною, але байдужими він не залишить ні одного читача. Автор надзвичайно старанно поєднує детективний сюжет з глибоким психологізмом та реалізмом. Для когось,

в одвічних образах добра і зла, які підіймаються в романі, не може бути нічого спільного, а для когось межа між ними буває дуже тонкою.

“Злочин і кара” заставляє задуматися читача про життєві пріоритети, моральні принципи та межу між допустимим та недозволеним, яку кожен з нас має обрати самостійно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського”