Філософська глибина великого утвору Гете “Фауст”

Філософську глибину великого утвору Гете, як ми знаємо, оцінили такі видатні мислителі епохи Гете, як Шеллинг і Гегель. Але вони обмежилися короткими судженнями загального характеру. Тим часом широкі кола читачів відчули, що “Фауст” вимагає роз’яснень як у цілому, так і вчастностях.

Ще до появи закінчення стали виходити книги, що містять тлумачення першої частини й припущення, що висловлювали, про подальший розвиток сюжету. Так, уже в 1824 р. К. Ф. Гешель опублікував Твір “0„Фаусте” Гете і його продовженні”. У наступному році

X. Ф. В. Хинрихс виступив з “Эстетическими читаннями про „Фаусте” Гете як досвіді обгрунтування наукового судження про мистецтво”. В 1830 р. оприлюднив свої “Лекції про „Фаусте” Гете” Ф. А. Раух, а слідом за ним К. Ф. Гешель, знаючи вже надруковану “Олену” і ще один уривок другої частини, надрукував сочинелие із крикливою назвою: “Глас герольда про „Фаусте” Гете, про обидві частинах і з особливим розглядом заключної сцени першої частини” (1831). Серед перших тлумачень “Фауста” був також Карл Эрнст Шубарт. Ще студентом ол захопився Гете й ретельно вивчав його. Перший твір про нього
він написав 22-х років, воно вийшло в 1818 р. Два роки через він опублікував книгу “До оцінки „фауста”” (Бреславль, 1820). Свій твір він підніс Гете, коли відвідав його в Ієні. Гете благоволив Шубарту за його знання античної класики й навіть листувався з ним зрідка. Коли ПРО надіслав Гете свої “Лекції про „фаусте”” (Берлін, 1830), Гете обережно натякнув йому: “Мене завжди вражає, як впливає цей дивний добуток і до яких міркувань воно подає привід”. Зовсім очевидно, що Гете був здивований тлумаченням його добутку, що розвивав Шубарт.

По Шубарту, “Фауст” написаний з метою виправдання бога. Боротьба добра й зла у світі в холечном рахунку веде до торжества добра, і, загалом, трагедія й Гете підтверджує ідею Лейбница, що усе на краще в цьому світі. В 1836 р. Хайнрих Дюнцер виступив з полемічним твором “Про єдність і цілісність „фауста” Гете на противагу його супротивникам”. Утвір Гете перейнято єдиною ідеєю, затверджує Дюнцер. Вона виражена в “Пролозі на небі” у словах Добродії:

…людина, копь він до добра йде, И в оманах до нього шляхи знайде Переклад Н. Голованова.

Згодом X. Дюнцер лоложил багато праці на коментування всіх творів Гете й випустив у світло докладне тлумачення “Фауста” (1850), багато разів, що перевидавалося на протязі другої половини ХІХ в. Так почалася Історія осмислення “Фауста”. За останні півтора сторіччя з’явилася безліч праць. Один тільки бібліографічний список їх перевищує по обсязі цю книгу, И це не дивно. Утвір Гете незвичайно багато ідеями й образами, що викликають на серйозні міркування про життя, про її зміст, про природу людини, про його особисте й суспільне буття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Філософська глибина великого утвору Гете “Фауст”