Еволюція політичної системи та ідеології суспільства
Поміркуйте, чому характерною рисою політики урядів і держав на качану ХХ ст. стає реформізм. До яких наслідків привело б збереження застарілих принципів внутрішньої політики? Демократизація форм правління. На качан ХХ ст. більшість розвинутих країн світу, за винятком Російської імперії, вже були конституційними монархіями. Республіканська форма правління серед великих держав ствердилася лише у Франції й США. Старі, напівфеодальні інститути політичної влади поступово втрачали авторитет, оскільки не відповідали новим умовам економічного
У державах з республіканським ладом основна боротьба велася за пропорційне представництво нових соціальних верств у парламентах та розширення місцевого самоврядування. І в першому, і в іншому випадках Мова йшла про розширення ролі виборних органів
Тогочасна карикатура: ірландець і німець крадуть ящик для голосування Що, на вашу думку, має означати ця карикатура? Свою крапку зору обгрунтуйте.
Характерною рисою політики урядів і держав на качану ХХ ст. стає реформізм – орієнтація на проведення соціально-політичних і економічних реформ, здатних вирішити найбільш важливі проблеми внутрішнього життя суспільства. Особливе значення надавалось розширенню прав і повноважень виборних органів влади (парламентів, муніципалітетів), більш широкій участі в політичному житті тихнув соціальних верств, які раніше позбавлялись можливості обиратися до представницьких структур (різночинна інтелігенція й наймані робітники). Реформи, що проводилися в розвинутих державах Європи й США, торкнулися системи соціального забезпечення, трудових відносин, освіти й охорони здоров’я й навіть навколишнього середовища.
Поступово відбувається професіоналізація політичної діяльності, перетворення роботи депутата парламенту, члена муніципалітету в постійну оплачувану професію.
Завершується формування основних ідеологічних напрямків суспільного розвитку, підгрунтя яких закладалося в ХІХ ст. Головними серед них (не дивлячись на специфічні умови в чи тихнув інших країнах) стали ідеї лібералізму, консерватизму й різноманітних форм соціал-демократизму. Представники лібералізму виступали за обмеження регулюючої ролі держави в економіці та ролі дворянських установ, розширення демократичних прав і воль людини й більш широку доля населення у вирішенні важливих соціально-політичних і економічних питань життя країн.
Консерватори були прибічниками сильних позицій держави в політиці та економіці, виступали за збереження тією чи іншою мірою станових інститутів, обмеження участі нижчих верств населення в діяльності представницьких установ.
Соціально-Демократична течія відрізнялася неоднорідністю. Програми радикально налаштованих соціалістичних і соціал-демократич-них партій, як і раніше, базувалися переважливо на марксистських ідеях. Проте одночасно широкого поширення на качану ХХ ст. набувають й реформістські подивися, дедалі популярнішою стає ідея ревізії (перегляду) теорії К. Маркса. Реформісти заперечували доцільність революційної боротьби робітничого класу, обгрунтовували необхідність участі соціалістів у роботі буржуазних парламентів і урядів з метою захисту своїх виборців, перетворення соціал-демократичних партій на легальні, реформістські організації. Ідеї революційного соціалізму залишалися популярними лише в порівняно відсталій Росії. У розвинутих країнах Європи соціал-демократичними партіями на качан століття керували реформісти.
Із виступу сенатора Р. Лафоллета на виборчому мітингу у Філадельфії, США
У кожній більш чи менш важливій галузі ви робництва панують концерни, смороду контролю ють ринок сировини та готівки, смороду в широких масштабах диктують ціни на всі, що продається й купується: на яловичину, цукор, вовну, вугіл ля, нафту, мідь, цинк, сталь та залізо, на сільсь когосподарський інвентар, на гаснув, електрику, продукти харчування. Всюди панують моно полії. І вісь природний результат: продукція стала гірша, а ціни вищі… збереження панування монополій означає кінець демократії.
Як політик-реформіст, один із засновників прогресистського рухові в США, охарактеризував наслідки панування монополій в економічному житті країни? Зарплата, робочий година й вартість життя в країнах Європи та США на качану XX ст.
Порівняйте рівень життя трудящих у провідних країнах світу на качану ХХ ст.
Памфлет англійських ліберал-юніоністів на політичні подивися соціалістів (1908 р.)
Соціалізм означає кінець свободі – соціалісти зроблять з кожної людини маріонетку й раба соціалістичного божества – держави. Всі люди стануть інструментами для використання в державних цілях, година, умови й місце роботи визначатимуться державою, а її результати віднімуть у них для задоволення потреб держави.
Соціалізм відніме в кожної людини його будинок і його речі. При соціалізмі жодна людина не винна володіти нічим, усе винно належати державі. Всі заощадження, нагромаджені за роки наполегливої праці, будуть відібрані й додані до загальних фондів.
Соціалізм зруйнує сімейне життя, і всі ці милі дрібниці, які надають будинку англійця неповторну чарівність і роблять його зразком для всього світу, будуть відібрані.
Які недоліки в політичних прагненнях соціалістів визначало консервативне угруповання англійських лібералів? Чи мала їх критика рацію?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)