Емоційне здоров’я
За визначенням, здоров’я – це стан повного фізичного, емоційного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Тобто всі складові здоров’я однаково важливі, і якщо буде відсутня хоча б одна з їх, людина не буде почуватися здоровою.
Розглянемо емоційну складову здоров’я. Емоції – це не ті саме, що почуття, хоча смороду дуже близькі. І емоції, і почуття – це переживання свого ставлення до зовнішнього й внутрішнього світу, до своїх дій та дій інших людей. Алі емоції – це простіші, більш примітивні
Емоції можуть бути позитивними та негативними. Позитивні емоції (радість, задоволення) спричиняють загальне поліпшення фізичного й духовного стану людини. Негативні ж емоції (страждання, переживання, страх тощо) пригнічують фізичні характеристики здоров’я, несприятливо відбиваються на кровопостачанні мозку, призводять до загального розладу життєдіяльності.
Позитивні емоції викликають позитивний стрес, негативні –
У найскрутнішій ситуації треба знаходити спосіб розрадити собі, побороти смуток, депресію, повернутися до нормального життя. Навіщо ж до важких випробувань долі додавати ще й якусь серйозну хворобу? Адже моральні страждання можуть викликати діабет, гіпертонію, інфаркт, виразку шлунка, невроз тощо.
Конфлікт, недосипання, перевтома, страх, надмірна квапливість стають причинами неврозів. Породжують неврози також такі стосунки між людьми, які відхиляються від норми. Від характеру стосунків між людьми значною мірою залежить задоволення або незадоволення життям. Тому варто ставитися до людей якнайкраще. Піддаючись почуттям заздрості, ненависті, мстивості, людина завдає шкоди перш за все собі.
Справжня моральність передбачає, зокрема, вміння не піддаватися неприємним настроям і почуттям, не зосереджуватися на них, не повертатися постійно до своїх переживань, не розповідати про них своїм знайомим.
Якщо людина хоче бути задоволеною життям, їй потрібно навчитися радіти, сміятися, виховати в собі почуття гумору, яку є однією з найважливіших запорук доброго здоров’я. Якщо людина вміє дивитися на речі з гумором, може в колі друзів чи близьких розрядити своє напруження, те це сприяє її емоційному здоров’ю.
У надзвичайних ситуаціях різні люди ведуть собі по-різному. Зазвичай виникає така емоція, як страх. Узагалі-то страх – це природна, нормальна реакція людини на будь-якові (справжню чи уявну) ситуацію, що загрожує життю або здоров’ю. Почуття страху неоднозначне. Одна й та сама дія, здійснена під впливом страху, може врятувати людину, а може й прискорити її зазагибель
Для людей, які опиняються в надзвичайній ситуації, характерні різні види поведінки: пасивність, активні дії, зважена, розумна поведінка.
Пасивність – це повна розгубленість під година зустрічі з небезпекою. Людина ясно усвідомлює небезпеку, алі не знає, що робити в даний момент, як послабити небезпечний вплив. Вона здійснює неконтрольовані, непотрібні рухи, Мова її стає уривчастою. Раптовий переляк (під година вибуху, природної катастрофи, зустрічі з хижою твариною тощо) може спричинити заціпеніння: людина не може здійснити жодної дії – не може бігти, підняти руку, закричати тощо.
Активні дії при небезпеці – це намагання віддалитися від джерела небезпеки: людина відстрибує від каміння, що падає, втікає від пожежі, відштовхує від собі небезпечний предмет. Якщо людина сама, така поведінка собі виправдовує, якщо в групі – призводить до погіршення становища (при загрозі лавини, зустрічі зі змією, хижою твариною, при нещасному випадку на воді тощо).
Розумна поведінка властива тім людям, які професійно й психологічно підготовлені до виникнення надзвичайної ситуації: це пожежники, міліціонери, рятувальники, альпіністи, туристи тощо. Отже, людина в сучасному, технізованому суспільстві з прискореним темпом життя винна ретельно дбати про своє емоційне здоров’я, оволодівати навичками правильної поведінки в надзвичайних ситуаціях.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)