Тільки вийшовши з друку, роман Селінджера завоював свого читача, і вже через кілька місяців займав перше місце у списку американських бестселерів. “Над прірвою в житі” – центральний твір Селікджера. Автор вибирає форму романа-сповіді, найбільш експресивну з можливих романних форм. Сімнадцятирічний Холден Колфілд, головний герой твору, знаходячись на лікуванні у санаторії для нервовохворих, розповідає про те, що сталося майже рік назад, коли йому було шістнадцять років. Автор знайомить нас з героєм в хвилину гострої моральної кризи,
коли зіткнення з навколишнім світом стало для Холдена незносимим. По-перше, після багатьох нагадувань і попереджень Холдена виключають за неуспішність із Пенсі, привілейованої школи, – попереду у нього нерадісний шлях додому в Нью-Йорк, тим більше, що його вже виключали з тої ж причини з трьох інших коледжів. По-друге, Холден не зміг справитися з роллю капітана шкільної команди: по неуважності він залишив в метро все спортивне спорядження своїх товаришів, і всій команді довелося ні з чим повертатися до рідної школи. По-третє, сам Холден дає підстави для складних відносин з товаришами. Він дуже соромливий,
нелюб’язний, часто буває просто грубим, намагається притримуватись насмішкуватого тону в розмові з товаришами. Але над усе Холдена пригнічує відсутність елементарної людяності у відносинах між людьми. Навколо обман і лицемірство, “липа”, як сказав сам Холден. Він тяжко страждає від безвиході, приреченості усіх його спроб побудувати своє життя на справедливості та відкритості. Вчитись для того, щоб “працювати у якій-небудь конторі, їздити на роботу в машині або автобусах по Мадисон-авеню і читати газети, і грати в бридж усі вечори, і ходити в кіно”, – таким уявляється Холдену життя більшості забезпечених американців. Але таке життя для нього неприйнятне. Звідси його самотність, внутрішня ізоляція від навколишнього світу, повний розлад відносно головних життєвих цінностей, небажання підстроюватися під світ дорослих. Холден дуже боляче переживає перехід із світу дитячого, відкритого і демократичного, у світ дорослих, повний умовностей і розмежувань. Холден мріє врятувати дітей від прірви дорослішання, недаремно дещо змінені слова Р. Бернса “Якщо ти ловив когось увечері в житі” винесені в назву книги. Більше усього Холден боїться стати таким, як дорослі, пристосуватися до оточуючої неправди, тому він і повстає проти того, що здається йому “показухою”. У свій час Холден пережив те, що переживає кожен підліток його віку. Йому здається, що світ повстає проти нього, що все навколо – холодне й бездушне. Тому і захоплює герой кожне нове покоління підлітків, що переживає подібну драму. Адже вони знаходять у переживаннях Холдена думки і почуття, подібні до своїх власних.
