Джонатан Свіфт “Мандри Гуллівера”. Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС
II семестр
ПРИГОДИ ТА ФАНТАСТИКА
УРОК 44
Тема. Джонатан Свіфт “Мандри Гуллівера”. Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири
Мета: розкрити головну думку Дж. Свіфта – сатиричне зображення Англії XVIII ст.; дати визначення поняттю “сатира”; вдосконалювати вміння працювати над текстологічним аналізом твору; виховувати культуру зв’язного мовлення; виховувати культуру відповіді: логічність, послідовність,
Обладнання: портрет Дж. Свіфта, ілюстрації до твору Віктора та Валерія Шатунових.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація пізнавальної діяльності учнів
Слово вчителя
– Сьогодні нам належить розкрити таємницю твору Джонатана Свіфта.
Ми розпочали своє знайомство з ним, як розпочинають усі діти,- зі змісту, з образів, тож, мабуть, у багатьох склалося враження, що це пригодницький твір чи просто казка.
Але Джонатан Свіфт писав свого “Гуллівера” для дорослих – для своїх сучасників – англійців XVIII ст.
Як ви вважаєте, для чого?
(З використанням прийому “Вільний мікрофон”: твій прогноз, що ти почуєш на уроці, або твоє побажання, про що ти хотів би дізнатися.)
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Міні-бесіда “Почнемо з кінця”
Чим же закінчилось перебування Гуллівера в Ліліпутії?
Як він сприйняв мешканців Блефуску? (“Тут йому подобалося більше, ніж у Ліліпутії: по-перше, йому цілком довіряли; по-друге, тупокінечники виявилися славними і мирним народом і не збиралися ні на кого нападати”.)
2. Розвиток зв’язного мовлення: презентація-захист свого малюнка або усного опису провідного моменту перебування Гуллівера в Ліліпутії
3. Розповідь про державний устрій ліліпутії
ІІІ. Формування нових знань, умінь та навичок
Учитель. Ось ми й підходимо до таємниці Дж. Свіфта. Щоб краще вивчити будь-яке явище, його часто… (порівнюють з іншими, розглядають крізь збільшуване або зменшувальне скло, аналізують).
Спробуємо це зробити й ми.
– Назвіть одну з причин нескінченної ворожнечі між партіями країни. (З якого кінця треба розбивати яйце)
– Який крилатий вислів допоможе нам охарактеризувати цю боротьбу? (Не варте й виїденого яйця)
– Яка ще причина існує для ворожнечі між партіями? (Високі чи низькі підбори)
– Який крилатий вислів спадає на думку? (Не місце красить людину, а людина – місце. За одягом зустрічають, за розумом проводжають)
– Отже, кого зобразив в особі цих людей геніальний Свіфт? (Ліліпути – це уособлення нікчемних маленьких людців, бо їхні думки і погляди мізерні.)
– А як ви вважаєте, яке суспільство письменник мав на увазі? (Сучасну йому Англію XVIII ст.)
– Як називається такий прийом, коли негативне явище висміюється, викривається у своїй низькій, дрібній сутності?
(Записати у зошити:
Сатира – гнівне висміювання, викриття негативних якостей людини або явищ суспільства, своєрідне дослідження дійсності, в якому підкреслюється саме те, що вимагає викриття та сатиричного зображення (ніби крізь збільшувальне скло).)
– Ми вже зустрічалися з комічним, смішним у літературі і навіть у цьому творі (пригадайте!), але цей сміх називався інакше (як саме?).
– Чи можна сказати, що оскільки негативні явища зображені у вигляді чогось малого, то їх можна вважати небезпечними?
– Доведіть, що “ліліпути за внутрішньою суттю” можуть дуже принизити і навіть знищити “високу людину”.
(- Зв’язали сонного;
– підсипали снодійне в їжу;
– намагалися використати для досягнення своєї мети;
– заздрили його нагороді за заслуги перед країною;
– ледве не засліпили;
– навіть ті, хто залишилися шляхетними і вдячними, допомагаючи Гулліверові, не можуть це виявити відкрито)
IV. Підбиття підсумків уроку
Учитель. Різні невігласи й просто дрібні душі часто намагаються знищити по-справжньому високе й те, що ще більше підкреслює їхню ницість.
Саме так свого часу зробили в Англії з великим письменником-сатириком Джонатаном Свіфтом.
Але чи можна вбити справжній художній витвір? Чи стане ліліпут великим, прибравши Гуллівера зі свого шляху?
Я хочу закінчити наш урок уривком зі сценарію Григорія Горіна “Дім, який побудував Свіфт”:
“Лікар, збираючись написати висновок про смерть Свіфта, поклав перед собою чистий аркуш паперу… і раптом побачив, що крізь чистий аркуш почав проступати силует маленького кораблика з вітрилами. Музика лунала все голосніше й голосніше.
Кораблик виплив з-за обрію і став збільшуватися, наближаючись до берега.
На березі на нього чекав лікар Гуллівер, такий, яким ми його звикли бачити на ілюстраціях відомої книги: камзол, капелюх, білі панчохи, дорожній саквояж.
Гуллівер скинув черевики, камзол і з розбігу кинувся в море. Гуллівер підплив до корабля, йому скинули зверху мотузяний трап, він почав з усіх сил карабкатися вгору. Через мить мокрий, втомлений, але щасливий, він стояв уже оточений матросами…”
Худ. Вік. та Вал. Шатунови. Ілюстрація до роману Дж. Євіфта “Мандри Гуллівера”
V. Домашнє завдання
Підготувати доповідь про А. Конан Дойла.
Читати твір “Собака Баскервілів”; розділ І-ІХ, скласти план розвитку основних подій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)