Джеймс Фенимор Купер (1789-1851)
Джеймс Фенимор Купер (1789-1851) – перший з американських письменників, чия творчість стала надбанням світової літератури. Своєрідність Купера як художника багато в чому визначається його відношенням до американської дійсності й особою історичною обстановкою, у якій формувалася національна Література заокеанської держави, заснованого європейськими поселенцями
Англійські й французькі колоністи, що осіли в XVII столітті на узбережжя Атлантичного океану й у долинах рік Гудзону й Святого Лаврентія, просувалися усередину материка, освоюючи
Відділення англійських колоній від метрополії в результаті переможної революції привело наприкінці XVIII століття до створення в Північній Америці буржуазної республіки. На великих територіях Сполучених Штатів
У творах Купера відбиті протиріччя й тіньові сторони американського буржуазного прогресу
Син багатого землевласника, Купер у молодості служив на флоті, багато подорожував, кілька років провів у Франції, а потім, коли повернувся на батьківщину, цілком присвятив себе літературної діяльності, написавши понад тридцять романів. Відношення Купера до сучасній йому Америці було суперечливим. У дотепних політичних памфлетах і романах з європейського життя він викривав реакційний режим Реставрації й доводив переваги американського республіканського ладу. Але в себе на батьківщині письменник відстоював консервативні інтереси земельних магнатів, що, однак, не заважало йому різко й рішуче критикувати пороки американської дійсності – пожену за наживою, продажність державних чиновників, безкарне винищування індіанців і т. д. Непримиренність Купера викликала на нього дике цькування, що не припинялася до останніх днів його життя. У той час як книгами Купера впивався увесь цивілізований світ, американська преса зустрічала кожний його добуток злісної лайкою
Розлад Купера з буржуазною Америкою, ворожість письменника до фінансової олігархії пояснює й особливості його романтичних творчих позицій. Сучасної дійсності він протиставляє величну природу й первісну Чистоту вдач індіанців, серед яких живе їхній вірний друг і захисник Натаниель
Бампо. Індіанці називають його “Довгий Карабін”, “Соколине Око”, “Шкіряна панчоха”, і це останнє прізвисько стало заголовком знаменитої епопеї з п’яти романів. У ній розгортається драматичних, повна пригод Історія життя Натаниеля Бампо від юнацького років до глибокої старості (“Звіробій”, “Слідопит”, “Останній з могікан”, “Піонери”, “Прерія”).
“Перед читачем живе й діє дивна людина,- писав М. Горький про героя Кулера,- безграмотний, напівдикун, але, що володіє в досконалості кращими якостями істинно культурної людини: бездоганною чесністю у відношенні до людей, нічим не сокрушимой любов’ю до них і постійним органічним прагненням допомогти ближньому, полегшити його життя, не щадячи своїх сил”.
Цей вільний американський піонер бродить по диких лісах, прокладаючи, сам того не бажаючи, дорогу колоніальним військам і поселенцям. Ідучи від жорстоких людей, він заглиблюється усе далі на Захід і вже старезним траппером зустрічає смерть по ту сторону Скелястих гір, серед безлюдних просторів прерії. Дія романів охоплює більше шістдесяти років XVIII століття, коли ще тільки починалася колонізація Західних земель. Пенталогия публікувалася з 1823 по 1841 рік, але не в тім порядку, як романи звичайно друкуються. Спочатку письменники звернувся до останніх десятиліть життя свого героя,, а потім уже – до його молодості
Перу Купера належать також морські й історичні романи, кращі з яких перевидаються. Пригоди на море зв’язані звичайно за участю головного героя в боротьбі американців за незалежність, і в цьому змісті морські романи (“Лоцман” – 1823, “Червоний Корсар”-1827, “Морська чарівниця” – 1830 і ін.) по темі близькі до історичних, у яких Купер малює драматичні епізоди з історії визвольного руху в американських колоніях Англії. У кращому з таких романів – “Шпигун” (1821) – серед персонажів з’являється Джордж Вашингтон, головнокомандуючий американською визвольною армією, надалі – перший президент Сполучених Штатів. Роман “Облога Бостона, або Лайонел Линкольн” (1825) воскрешає події початкового періоду війни – блокаду бостонского порту англійцями в 1775 році й бій на Дорчестерских висотах, що скінчилася перемогою американців і проголошенням незалежності (1776).
У деяких романах Купера дія переноситься на європейський грунт. “Браво” (1831) – перший із трьох романів на Теми з історії європейських країн – дає живе зображення Венеції XVII століття з характерним для неї олігархічним ладом і владою грошової аристократії, до якої письменник ставиться з неприхованою ворожістю. Не важко помітити, що історичний сюжет використається Купером для завуальованої критики влади банкірів і комерсантів, що затверджувалася в його власній країні
Морський роман “Мерседес із Кастилії, або Подорож у Китай” (1840) – захоплююче оповідання про перші плавання Христофора Колумба за океан і відкритті Америки. Як історичний романіст, Купер – учень і послідовник Вальтера Скотта. Оригінальність його історичних романів визначається не художньою своєрідністю, а самим матеріалом і трактуванням подій. Як автор морських романів Купер-продовжувач англійської літературної традиції (Дефо, Свифт, Смодлетт), що одержала подальший розвиток у творчості багатьох, письменників Англії й США (Марриет, Майн Рид, Стивенсон, Г. Мелвилл, Д, Конрад, Д. Лондон і ін.).
Романи Купера увійшли в дитячу літературу ще при житті письменника й витримали російською мовою незліченне число видань. “Виховне значення книг Купера – безсумнівно,- писав М. Горький в 1923 році.- Вони протягом майже ста років були улюбленим читанням юнацтва всіх країн, і, читаючи спогаду, наприклад, російських революціонерів, ми нерідко зустрінемо вказівки, що книги Купера служили для них гарним вихователем почуття честі, мужності, прагнення до діяння”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)