Дж. Р. Кіплінг. “Мауглі”. Образ головного героя Мауглі та засоби його художнього втілення

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС

ІІ семестр

ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ

(11 годин)

УРОК № 36

Тема. Дж. Р. Кіплінг. “Мауглі”. Образ головного героя Мауглі та засоби його художнього втілення

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про твір письменника; допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення змальованих автором образів та картин; розвивати навички виділення головного, характеристики героїв та висловлення свого ставлення до них та моральних настанов, носіями яких вони є; виховувати любов до

природи, гуманізм, естетичні почуття.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору художників та учнівські.

Теорія літератури: повість-казка, характеристика образів, пейзаж, портрет.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

– Найголовніший Закон Джунглів, як уже було з’ясовано нами під час читання розділів книги Дж. Р. Кіплінга “Мауглі”,- “Ми з тобою однієї крові”. Це свідчить про те, що всі в природі рівні, тому повинні допомагати одне одному, піклуватися, а не ворогувати. Більшість мешканців джунглів дотримувалися своїх законів, які б суворі вони не були.

Тих, хто їх порушував, зневажали, засуджували й карали (а це зажерливий тигр Шер-Хан, підступний шакал Табакі, мавпи Бандер-Логи, дикі собаки). Отже, у світі звірів панують справедливість, порядність, вірність. А як же чинять у світі людей? У ньому також існують закони. Але їх часто порушують. Заради власного збагачення деякі люди скоюють злочини, вбивають. Головний герой Мауглі перебуває ніби посередині між світом звірів і світом людей.

Саме Мауглі й буде присвячений наш урок.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Переказ епізоду з повісті “Мауглі”, який найбільше запам’ятався (з обгрунтуванням вибору)

2. Складання “Анкети” головного героя повісті-казки “Мауглі”

Ім’я

Мауглі, Жабеня, Нату

Вік

Від 1-2 до 17 років

Батьки

Вовки, Мессуа

Місце проживання

Джунглі, село

Заняття

Полювання, тренування, милування природою

Друзі

Багіра, Балу, Каа, Акела, Сірі Брати, Хатхі

Вороги

Шер-Хан, Табакі, Бандер-Логи, дикі собаки, Білий Клобук

Фізичний стан

Сильний, здоровий, тренований, витривалий

Моральні якості

Сміливий, чесний, вірний, добрий, вразливий тощо

IV. Формування й розвиток навчальних умінь та навичок

1. Колективне складання плану до характеристики Мауглі

Орієнтований план

1) Несподівана поява людського дитинчати біля лігва вовків; його зовнішність та поведінка.

2) Життя в новій сім’ї.

3) Вчинки Мауглі (перемога над Шер-Ханом, порятунок Мессуа, боротьба з рудими собаками та ін.).

4) Моральні якості та риси характеру героя (розум, сміливість, чесність, великодушність, любов до природи, кмітливість, вірність Законам Джунглів); зовнішність юнака Мауглі.

5) Ставлення автора до свого героя.

6) Моє ставлення до Мауглі (оцінка його як особистості).

2. Усна зв’язна розповідь-характеристика Мауглі учнями

3. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”

Визначити головну думку повісті-казки “Мауглі”.

Орієнтовні відповіді

– Людина повинна любити природу й жити з нею у злагоді.

– Людина повинна вміти знаходити вихід із будь-якої скрутної ситуації і при цьому залишатися людиною.

– Природа розуміє силу Людини, поважає її, тож треба з нею рахуватися, теж поважати.

– Люди багато чого можуть навчитися у звірів.

– Сказка – ложь, да в ней намек – добрым молодцам урок.

4. Проблемні запитання

– Як ви розумієте вислів Каа: “Нелегко міняти шкіру”? (Нелегко кардинально, різко змінювати своє життя, свої погляди та звички.)

– Чому Мессуа здалося, що Мауглі – не її син, а Бог лісів? (Мауглі був сильний, дужий, красивий, дикий; йому підкорялися всі звірі; мати знала легенди про Джунглі і їх богів, вірила їм.)

– Чому Мауглі повернувся до людей, адже із Джунглів його не виганяли? (Це був природний поклик крові; йому цікаво було, чи змінилася Людська Зграя з часу його останньої невдалої зустрічі з нею.)

– Про що свідчать інші назви звірів, понять, наприклад, Каа – Пласкоголовий, Тигр – Смугастий, вогонь – Червона Квітка, битва з дикими собаками, дхолями – Ніч Рудих Собак, весна – Пора Нових Пісень? (Про образне мислення героїв, уміння виділяти головні ознаки)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Слово вчителя

– Отже, ми завершуємо наше знайомство з казкою Дж. Р. Кіплінга “Мауглі”. Талановитий автор своєю творчою уявою зумів проникнути у найпотаємніші куточки незайманої природи, цікаво й майстерно відтворити її в яскравих образах диких звірів, прикрасити дотепною вигадкою та тонким гумором.

Повість (великий, на відміну від оповідання, прозовий твір з багатьма героями та подіями) Дж. Р. Кіплінга відрізняється від народних і літературних казок про тварин тим, що його герої-тварини не є носіями певних рис людського характеру, наприклад, сміливості, хитрості, боягузтва або благородства. Вони в письменника – мислячі істоти, які діють залежно від конкретних обставин.

Образ Мауглі був вигаданим, бо в дійсності такого хлопця не існувало. Кіплінг лише вірив, що так могло бути: дитина, вихована вовками, засвоїла під опікою мудрих вихователів Закони Джунглів, залишилася Людиною, не втратила найкращих людських якостей.

– А от що було в Мауглі негативного, як ви думаєте? Відповідь обгрунтуйте.

Очікувані відповіді

– Мауглі дещо жорстокий (напустив на село Джунглі).

– Іноді нерозважливий (взяв анкас, незважаючи на попередження про небезпеку).

– Буває самовпевнений, неслухняний.

VI. Домашнє завдання

Підготувати інсценівки (див. додаток), діалоги за книгою Кіплінга “Мауглі”; повідомлення окремих учнів про розділи, епізоди повісті-казки, які не вивчалися, зокрема, “Як страх прийшов”.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення.

– Я вважаю цей урок…

– Мені хочеться…

– Я переконався (переконалася)…

Додаток

ІНСЦЕНІВКА ЗА КАЗКОЮ

Мауглі (виходить на сцену й говорить сам до себе). Я лише погляну, подивлюся, чи змінилася за цей час Людська Зграя.

За сценою гавкають собаки, Мауглі сідає, виє по-вовчому, собаки злякано змовкають. Виходить жінка в індійському одязі.

Мауглі. Мессуа! О, Мессуа!

Жінка. Хто кличе?

Мауглі. Хіба забула?

Жінка. Якщо це ти, то скажи, яким ім’ям я називала тебе? Скажи!

Мауглі. Нату, оге Нату!

Жінка. Іди сюди, сину мій!

Мауглі підходить, вони, обнімаються, жінка падає юнакові в ноги.

Жінка. Мій сину! Але ти вже не син мій. Ти – Бог лісів. Ай! Заходь до хати! Чого ти хочеш – їсти чи пити? Тут усе твоє. Ми зобов’язані тобі життям. Я розведу вогонь і зігрію тобі молоко. Скидай свій вінок жасминовий, бо він дуже пахне.

Мауглі сідає до столу, з цікавістю розглядає посуд.

Жінка. Сину, чи казав тобі хто-небудь, що ти найкрасивіший у світі?

Мауглі. Що?

Жінка (щасливо сміється). Отже, я перша сказала? Добре, бо ж мати рідко говорить синові такі приємні речі. Ти дуже гарний.

Ставить перед Мауглі вечерю – коржики, сушені фрукти. Хлопець їсть. Раптом чути вовче виття. Жінка лякається.

Жінка. Не треба… Не приводь… своїх… своїх слуг із собою. Я… ми завжди жили мирно із Джунглями.

Мауглі (підводиться). Це – мир. Пригадай ніч, коли вас хотіли вбити односельці за те, що ви прихистили мене, чаклуна, як вони думали. Коли ви тікали до Канхівари, десятки вовків ішли попереду і позаду вас, охороняючи від небезпеки. Отже, вам не слід боятися їх, вони – мої друзі й моя родина. Я йду! Бачу, що навіть навесні Плем’я Джунглів не забуває про мене.

Жінка. Повертайся! Син ти мій чи не син, приходь, бо я люблю тебе.

Мауглі виходить і через мить повертається в супроводі чотирьох вовків, ведмедя, пантери та пітона.

Мауглі. Ми однієї з вами крові – ви і я! Акело, Каа, Багіро, я не хочу розлучатися із Джунглями, це мій дім!

Каа (пітон). Коли ми зустрілися в Холодних Печерах, дитинча, куди тебе затягли ці сірі мавпи Бандер-Логи, я вже знав: Людина, врешті-решт, повертається до Людини, навіть коли Джунглі її не виганяють.

Мауглі. То Джунглі не виганяють мене?

Вовки (разом). Поки ми живі, ніхто не посміє!

Балу (ведмідь). Я навчив тебе Закону – і слово за мною. Хоча я не бачу тепер навіть скель перед собою, зате бачу далеко. Маленьке Жабеня, іди своїм власним слідом, роби собі лігво із створіннями своєї крові, Зграї і племені. Та коли тобі буде потрібна лапа, зуб, око або слово, що хутко переноситься вночі, пам’ятай, Повелителю лісових гущавин,- Джунглі з’являться на твій поклик.

Багіра (пантера). Слова Балу – мої слова. Доброго полювання на новому сліду, Повелителю Джунглів! Пам’ятай: Багіра любить тебе!

Балу. Ти чув? От і все. Рушай, але спершу підійди до мене.

О, мудре маленьке Жабеня, йди-но до мене! (Обнімаються.)

Каа. Нелегко міняти шкіру (обнімає Мауглі).

Співають або декламують.

Балу

Ради вчителя старого,

Що проклав тобі дорогу

В Джунглі, як у рідний дім,

Йди тепер шляхом новим,-

Що собі створили люди,

Хай твоїм віднині буде, їх

Законам підкоряйся,

Але й нас ти не цурайся,

Ради вчителя старого,

Вже безсилого й сліпого…

А як вчинить кривду Зграя,

Ти старе їй пригадаєш:

“Знов Табакі об’явився?

Ще один Шер-Хан завівся?”

Ніж у піхви поклади

І своїм шляхом іди.

(Мед, коріння й пальми тихі,

Бороніть його від лиха!)

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!

Каа

Злого завжди страхи точать,

Та ясні в пітона очі.

Кобра злюща, кобра люта,

І в словах її – отрута.

Мова ввічлива і щира

Свідчить про незламну силу.

Гілка трухла – не підпора:

Ляж на неї – буде горе.

Перед тим як щось ковтати,

Чи пролізе, треба знати.

Після їжі сон змагає?

Ситий довго спочиває:

Обирай зручну місцинку

І безпечну для спочинку.

Південь, Північ, Захід, Схід

Прихистять тебе як слід.

(Ями, скелі й води тихі,

Бороніть його від лиха!)

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!

Багіра

Я у клітці народилась,

Вже дорослою звільнилась.

Знаю я стежки Людини –

То твої стежки, дитино!

Не наслідуй анітрішки

Вкрай ліниву дику кішку.

І шакала сторонися,

З ним нізащо не водися:

Це – нероби і лакузи,

Їм аби напхати пузо:

Вони завжди не від того,

Щоб покривдити слабого.

…Згасли зорі на світанні.

Закінчилось полювання.

Йди тихіш! Дивись під ноги!

Не кричи, як Бандер-Логи!

(Світлі ночі й ранки тихі,

Бороніть його від лиха!)

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!

Балу, Каа, Багіра (разом)

Йтимеш ти шляхом новим,

Вже не вовчим, а людським,

Де Квітки Червоні й дим;

Чи лежатимеш в хатині

Й о глухій нічній годині

Пісню вчуєш у долині;

А чи вийдеш лан орати

На світанні, любий брате,

Й будеш друзів споминати,-

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Дж. Р. Кіплінг. “Мауглі”. Образ головного героя Мауглі та засоби його художнього втілення