Дж. Р. Кіплінг. “Мауглі”. Образ головного героя Мауглі та засоби його художнього втілення
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС
ІІ семестр
ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ
(11 годин)
УРОК № 36
Тема. Дж. Р. Кіплінг. “Мауглі”. Образ головного героя Мауглі та засоби його художнього втілення
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про твір письменника; допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення змальованих автором образів та картин; розвивати навички виділення головного, характеристики героїв та висловлення свого ставлення до них та моральних настанов, носіями яких вони є; виховувати любов до
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору художників та учнівські.
Теорія літератури: повість-казка, характеристика образів, пейзаж, портрет.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
– Найголовніший Закон Джунглів, як уже було з’ясовано нами під час читання розділів книги Дж. Р. Кіплінга “Мауглі”,- “Ми з тобою однієї крові”. Це свідчить про те, що всі в природі рівні, тому повинні допомагати одне одному, піклуватися, а не ворогувати. Більшість мешканців джунглів дотримувалися своїх законів, які б суворі вони не були.
Саме Мауглі й буде присвячений наш урок.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
1. Переказ епізоду з повісті “Мауглі”, який найбільше запам’ятався (з обгрунтуванням вибору)
2. Складання “Анкети” головного героя повісті-казки “Мауглі”
Ім’я | Мауглі, Жабеня, Нату |
Вік | Від 1-2 до 17 років |
Батьки | Вовки, Мессуа |
Місце проживання | Джунглі, село |
Заняття | Полювання, тренування, милування природою |
Друзі | Багіра, Балу, Каа, Акела, Сірі Брати, Хатхі |
Вороги | Шер-Хан, Табакі, Бандер-Логи, дикі собаки, Білий Клобук |
Фізичний стан | Сильний, здоровий, тренований, витривалий |
Моральні якості | Сміливий, чесний, вірний, добрий, вразливий тощо |
IV. Формування й розвиток навчальних умінь та навичок
1. Колективне складання плану до характеристики Мауглі
Орієнтований план
1) Несподівана поява людського дитинчати біля лігва вовків; його зовнішність та поведінка.
2) Життя в новій сім’ї.
3) Вчинки Мауглі (перемога над Шер-Ханом, порятунок Мессуа, боротьба з рудими собаками та ін.).
4) Моральні якості та риси характеру героя (розум, сміливість, чесність, великодушність, любов до природи, кмітливість, вірність Законам Джунглів); зовнішність юнака Мауглі.
5) Ставлення автора до свого героя.
6) Моє ставлення до Мауглі (оцінка його як особистості).
2. Усна зв’язна розповідь-характеристика Мауглі учнями
3. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”
Визначити головну думку повісті-казки “Мауглі”.
Орієнтовні відповіді
– Людина повинна любити природу й жити з нею у злагоді.
– Людина повинна вміти знаходити вихід із будь-якої скрутної ситуації і при цьому залишатися людиною.
– Природа розуміє силу Людини, поважає її, тож треба з нею рахуватися, теж поважати.
– Люди багато чого можуть навчитися у звірів.
– Сказка – ложь, да в ней намек – добрым молодцам урок.
4. Проблемні запитання
– Як ви розумієте вислів Каа: “Нелегко міняти шкіру”? (Нелегко кардинально, різко змінювати своє життя, свої погляди та звички.)
– Чому Мессуа здалося, що Мауглі – не її син, а Бог лісів? (Мауглі був сильний, дужий, красивий, дикий; йому підкорялися всі звірі; мати знала легенди про Джунглі і їх богів, вірила їм.)
– Чому Мауглі повернувся до людей, адже із Джунглів його не виганяли? (Це був природний поклик крові; йому цікаво було, чи змінилася Людська Зграя з часу його останньої невдалої зустрічі з нею.)
– Про що свідчать інші назви звірів, понять, наприклад, Каа – Пласкоголовий, Тигр – Смугастий, вогонь – Червона Квітка, битва з дикими собаками, дхолями – Ніч Рудих Собак, весна – Пора Нових Пісень? (Про образне мислення героїв, уміння виділяти головні ознаки)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
1. Слово вчителя
– Отже, ми завершуємо наше знайомство з казкою Дж. Р. Кіплінга “Мауглі”. Талановитий автор своєю творчою уявою зумів проникнути у найпотаємніші куточки незайманої природи, цікаво й майстерно відтворити її в яскравих образах диких звірів, прикрасити дотепною вигадкою та тонким гумором.
Повість (великий, на відміну від оповідання, прозовий твір з багатьма героями та подіями) Дж. Р. Кіплінга відрізняється від народних і літературних казок про тварин тим, що його герої-тварини не є носіями певних рис людського характеру, наприклад, сміливості, хитрості, боягузтва або благородства. Вони в письменника – мислячі істоти, які діють залежно від конкретних обставин.
Образ Мауглі був вигаданим, бо в дійсності такого хлопця не існувало. Кіплінг лише вірив, що так могло бути: дитина, вихована вовками, засвоїла під опікою мудрих вихователів Закони Джунглів, залишилася Людиною, не втратила найкращих людських якостей.
– А от що було в Мауглі негативного, як ви думаєте? Відповідь обгрунтуйте.
Очікувані відповіді
– Мауглі дещо жорстокий (напустив на село Джунглі).
– Іноді нерозважливий (взяв анкас, незважаючи на попередження про небезпеку).
– Буває самовпевнений, неслухняний.
VI. Домашнє завдання
Підготувати інсценівки (див. додаток), діалоги за книгою Кіплінга “Мауглі”; повідомлення окремих учнів про розділи, епізоди повісті-казки, які не вивчалися, зокрема, “Як страх прийшов”.
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте речення.
– Я вважаю цей урок…
– Мені хочеться…
– Я переконався (переконалася)…
Додаток
ІНСЦЕНІВКА ЗА КАЗКОЮ
Мауглі (виходить на сцену й говорить сам до себе). Я лише погляну, подивлюся, чи змінилася за цей час Людська Зграя.
За сценою гавкають собаки, Мауглі сідає, виє по-вовчому, собаки злякано змовкають. Виходить жінка в індійському одязі.
Мауглі. Мессуа! О, Мессуа!
Жінка. Хто кличе?
Мауглі. Хіба забула?
Жінка. Якщо це ти, то скажи, яким ім’ям я називала тебе? Скажи!
Мауглі. Нату, оге Нату!
Жінка. Іди сюди, сину мій!
Мауглі підходить, вони, обнімаються, жінка падає юнакові в ноги.
Жінка. Мій сину! Але ти вже не син мій. Ти – Бог лісів. Ай! Заходь до хати! Чого ти хочеш – їсти чи пити? Тут усе твоє. Ми зобов’язані тобі життям. Я розведу вогонь і зігрію тобі молоко. Скидай свій вінок жасминовий, бо він дуже пахне.
Мауглі сідає до столу, з цікавістю розглядає посуд.
Жінка. Сину, чи казав тобі хто-небудь, що ти найкрасивіший у світі?
Мауглі. Що?
Жінка (щасливо сміється). Отже, я перша сказала? Добре, бо ж мати рідко говорить синові такі приємні речі. Ти дуже гарний.
Ставить перед Мауглі вечерю – коржики, сушені фрукти. Хлопець їсть. Раптом чути вовче виття. Жінка лякається.
Жінка. Не треба… Не приводь… своїх… своїх слуг із собою. Я… ми завжди жили мирно із Джунглями.
Мауглі (підводиться). Це – мир. Пригадай ніч, коли вас хотіли вбити односельці за те, що ви прихистили мене, чаклуна, як вони думали. Коли ви тікали до Канхівари, десятки вовків ішли попереду і позаду вас, охороняючи від небезпеки. Отже, вам не слід боятися їх, вони – мої друзі й моя родина. Я йду! Бачу, що навіть навесні Плем’я Джунглів не забуває про мене.
Жінка. Повертайся! Син ти мій чи не син, приходь, бо я люблю тебе.
Мауглі виходить і через мить повертається в супроводі чотирьох вовків, ведмедя, пантери та пітона.
Мауглі. Ми однієї з вами крові – ви і я! Акело, Каа, Багіро, я не хочу розлучатися із Джунглями, це мій дім!
Каа (пітон). Коли ми зустрілися в Холодних Печерах, дитинча, куди тебе затягли ці сірі мавпи Бандер-Логи, я вже знав: Людина, врешті-решт, повертається до Людини, навіть коли Джунглі її не виганяють.
Мауглі. То Джунглі не виганяють мене?
Вовки (разом). Поки ми живі, ніхто не посміє!
Балу (ведмідь). Я навчив тебе Закону – і слово за мною. Хоча я не бачу тепер навіть скель перед собою, зате бачу далеко. Маленьке Жабеня, іди своїм власним слідом, роби собі лігво із створіннями своєї крові, Зграї і племені. Та коли тобі буде потрібна лапа, зуб, око або слово, що хутко переноситься вночі, пам’ятай, Повелителю лісових гущавин,- Джунглі з’являться на твій поклик.
Багіра (пантера). Слова Балу – мої слова. Доброго полювання на новому сліду, Повелителю Джунглів! Пам’ятай: Багіра любить тебе!
Балу. Ти чув? От і все. Рушай, але спершу підійди до мене.
О, мудре маленьке Жабеня, йди-но до мене! (Обнімаються.)
Каа. Нелегко міняти шкіру (обнімає Мауглі).
Співають або декламують.
Балу
Ради вчителя старого,
Що проклав тобі дорогу
В Джунглі, як у рідний дім,
Йди тепер шляхом новим,-
Що собі створили люди,
Хай твоїм віднині буде, їх
Законам підкоряйся,
Але й нас ти не цурайся,
Ради вчителя старого,
Вже безсилого й сліпого…
А як вчинить кривду Зграя,
Ти старе їй пригадаєш:
“Знов Табакі об’явився?
Ще один Шер-Хан завівся?”
Ніж у піхви поклади
І своїм шляхом іди.
(Мед, коріння й пальми тихі,
Бороніть його від лиха!)
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!
Каа
Злого завжди страхи точать,
Та ясні в пітона очі.
Кобра злюща, кобра люта,
І в словах її – отрута.
Мова ввічлива і щира
Свідчить про незламну силу.
Гілка трухла – не підпора:
Ляж на неї – буде горе.
Перед тим як щось ковтати,
Чи пролізе, треба знати.
Після їжі сон змагає?
Ситий довго спочиває:
Обирай зручну місцинку
І безпечну для спочинку.
Південь, Північ, Захід, Схід
Прихистять тебе як слід.
(Ями, скелі й води тихі,
Бороніть його від лиха!)
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!
Багіра
Я у клітці народилась,
Вже дорослою звільнилась.
Знаю я стежки Людини –
То твої стежки, дитино!
Не наслідуй анітрішки
Вкрай ліниву дику кішку.
І шакала сторонися,
З ним нізащо не водися:
Це – нероби і лакузи,
Їм аби напхати пузо:
Вони завжди не від того,
Щоб покривдити слабого.
…Згасли зорі на світанні.
Закінчилось полювання.
Йди тихіш! Дивись під ноги!
Не кричи, як Бандер-Логи!
(Світлі ночі й ранки тихі,
Бороніть його від лиха!)
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!
Балу, Каа, Багіра (разом)
Йтимеш ти шляхом новим,
Вже не вовчим, а людським,
Де Квітки Червоні й дим;
Чи лежатимеш в хатині
Й о глухій нічній годині
Пісню вчуєш у долині;
А чи вийдеш лан орати
На світанні, любий брате,
Й будеш друзів споминати,-
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!
(2 votes, average: 4.50 out of 5)