Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Дві віри – селянина Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина

Дві віри – селянина Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина

Роман В. Барки “Жовтий князь” – перше в українській літературі великий прозаїчний добуток про голодомор 1933 року. Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічне: образ “жовтого князя” – це образ демона зла, що наносить руйнування й спустошення, смерті

“Жовтий князь” В. Барки – відверте оповідання про трагедію голодомору 1933 року. Скрутний стан українського селянина після

революції й громадянської війни. В. Барка у своєму романі наочно показує, який було життя, за якого боролися в роки революції й громадянської війни. Зі зміною влади селяни не стали жити краще, а навпаки, виявилися в катастрофічному положенні й втратили віру

Дві віри – Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина. Мирон Катранник і Григорій Остроходин уперше зустрілися на лекції в сільраді. Перша думка Мирона Даниловича про Остроходине: “Страшний, ох, страшний! Переступить хоч закон, хоч що!” Так і відбулося. Сім’я Катранника – це щирі, людяні, чесні, працьовиті селяни. Мирон вірив, що революція

змінить життя селян до кращого. Антиподом йому виступає Григорій Остроходин – палкий комуніст, що думає, як би прислужити влади. Він вірить у владу, який потрібні віддані їй люди, а не народ

Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної системи. Роман В. Барки “Жовтий князь” – це болюча правда про тоталітарну більшовицьку систему влади, що знищує вес гуманне, людяне, котра вбиває віру в людей.) Роман В. Барки “Жовтий князь” – роман-реквієм по жертвах голодомору 1933 року. (Американський учений Конквест Роберт у книзі “Швидкі жнива” наводить дані, що в період з 1930 до 1937 року загинуло 11 мільйонів селян, а ще 3,5 мільйони були арештовані й згодом умерли в таборах., з них 5 мільйонів селян загинули від голоду 1932-1933 років в Україні. Роман Барки – це реквієм по загиблим і осуд системи, що це породила


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Твір за романом В. Барки “Жовтий князь”. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий Твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічна:...
  2. Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічна: образ Жовтого князя – це образ демона...
  3. Образ Мирона Катранника – як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від...
  4. Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів...
  5. Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору...
  6. Мирон Катранник – ідеал селянина і людини Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться...
  7. Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться...
  8. Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового...
  9. Апокаліптичний світ 1933 року в романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської...
  10. Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Голодомор 1932-1933 років… Це страшні роки в історії Україні. Ми знаємо про це з розповідей наших бабусь, з вивчення історії. Але повністю усвідомити жах тих часів мені допоміг роман В. Барки “Жовтий князь”. Мені дійсно було страшно і боляче читати цей роман. Трагедія сім’ї Катранників у тому, що вони жили...
  11. “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман...
  12. Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу (велика й героїчна історія народу з метою вибороти незалежність існування; героїчне минуле буде жити у пам’яті нащадків). ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість (історичні пісні і думи про боротьбу з половцями, татаро-монголами, польською шляхтою). 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка...
  13. Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді...
  14. Василь Барка – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Василь Барка (1908-2003) Василь Костянтинович Барка (справжнє прізвище – Очерет) народився у селі Соло-ниця біля міста Лубни на Полтавщині 16 липня 1908 року. Батько після поранення на фронті Першої світової війни змушений був продати ділянку землі й переїхати до Лубен. Василь почав вчитися в духовному училищі (“бурсі”), котре...
  15. В. Барка “Жовтий князь”: Історична основа роману Історична основа роману, як автор її розкриває й пояснює? Сталінські події голодомору в Україні залишили глибокий слід у душі В. Барки, що сам його важко пережив, а потім спостерігав на Кубані в 1933-1934 роках. У його руки потрапила й зошит записів про трагедії сім’ї Катранников, що забезпечило вірогідність страшних картин...
  16. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” (1845), “Забуте село” (1855), “Школьник” (1856), “Міркування в парадного під’їзду” (1858), “Пісня Еремушке” (1859); із другого періоду – поеми “Мороз,...
  17. Голодомор У листопаді 2008 року Україна відзначатиме сімдесят п’яту річницю національної трагедії – голодомору. Цинічний злочин, скоєний більшовицькою владою за сталінського режиму в 1932-1933 роках, – не єдина спроба позбавити українську національну спільноту права на існування, проте чи не найжахливіша. Страшна моровиця лише за один рік забрала життя мільйонів людей, фактично...
  18. Твір: Кам’яний хрест як художній символ трагізму життя селянина Василь Стефаник увійшов у літературу як майстер соціально-психологічної новели. Неможливо спокійно читати його твори, вони вражають гостротою проблем, хвилюють, як витончені ліричні вірші або народні пісні. Сам виходець із селянської родини, Стефаник добре знав сільське життя, тому і не дивно, що ця тема стає в його творчості однією з провідних....
  19. Твір на тему – Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка І. Франко написа велику кількість прозових творів із галицького селянства, яке він добре знав, бо сам із нього вийшов. Тема розорення та пролетаризації селянства майстерно втілена в оповіданні “Добрий заробок” (1881 р.), в якому правдиво показано життя безземельних селян Галичини. Непосильні податки, беззаконня, розорення бідняцьких господарств і пролетаризація селянських мас...
  20. Відгомін громадянської війни в новелах Григорія Косинки Теперішня прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербановка Обухівського району Київської області в сім’ї бідних селян. З 14 років переїхав жити в Київ. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназичні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922 гг. учився в Київському інституті народного утворення. Був членом літературного...
Дві віри – селянина Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина
«
»