Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського)
І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст.
ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха:
1. Дворові кріпаки.
2. Рябко – сумлінний трудівник.
3. Явтух між двома таборами.
4. Прозріння знедоленого кріпака.
ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського.
Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже всі вони відчували на собі, що таке кріпацтво. Гулак-Артемовський, працюючи приватним учителем сина одного поміщика, часто вислуховував
Тяжко жилося дворовим кріпакам у злих панів, а особливо новачкам, які ще не знали вдачі своїх панів і карались за усякі дрібниці, як той Рябко, що весь час хотів піддобритися до поміщика, але той і коли треба, й коли не треба виливав свій гнів на “крайньому”. Може, Рябко врешті-решт і пристосується до панських порядків, як, приміром, Явтух, що все робить так, щоб його не зневажали “тварини-селяни” і любили пани. . Коли пана немає, Явтух розмовляє з Рябком
П. П. Гулаку-Артемовському було важко написати подібний твір,’ що мав такий скандальний зміст та ще й був написаний українською мовою – перший же цензор не пропустив би його у широкий світ. Тому поет вдався до форми байки.