Духовні джерела відродження

Існує давня легенда. Два будівельники везли тачки, наповнені камінням. Одного з них спитали:

– Що ти робиш?

– Та от звеліли возити каміння – вожу! – байдуже відповів він.

– А то ти робиш? – запитали другого.

– Я будую Собор Святого Петра, – з гідністю відповів той.

Це – дуже повчальна легенда, бо доводить нам непохитну істину: без віри у своє високе призначення ми не зможемо піднятися над сірою буденністю, самовіддано “будувати собори”. Завдяки високому духовному горінню сьогодні маємо неперевершені

твори Гомера і Шекспіра, Шевченка і Пушкіна, Чайковського і Реріха. Наукові відкриття, одважні географічні експедиції люди робили, бо були одержимі духом і великої віри у Бога, своє призначення.

Переконаний, що справжня людина обирає важчу дорогу. А що є важчим і відповідальнішим за служіння духовним ідеалам. Ніде так не калічили душу людини, як в Україні. Вороги змушували зрікатися Бога, своїх батьків, зрікатися рідної історії та мови, забувати традиції, зрікатися врешті-решт себе. Та українська нація вистояла, зберігши свої духовні собори.

Сьогодні ми живемо в неспокійному світі. Духовна хвороба підкошує

сили нашого суспільства, яке так довго виборювало право називатися вільним і незалежним. Забувають старих, відрікаються від малих, нехтують бібліотеками, музеями, театрами. Чи не є це тією духовною кризою, з якої ми всі повинні виводити нашу Україну? Повторюю: всі! І починати треба із себе. Тільки маючи чисту душу і прагнення, ми зможемо принести якнайбільше користі своїй землі, залишити по собі світлу дорогу, якою піде наступне покоління.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Духовні джерела відродження

Categories: Твори на вільні теми

Links