Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Душевна краса трудящої людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”

Душевна краса трудящої людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”

” Наталка Полтавка ” – перший драматичний Твір нової укр. літ., сила і чарівна краса якого, за словами І. Карпенка – Карого, “В простоті, в правді і, найголовніше – в любові автора до слова народу”. І дійсно, створюючи цю п’єсу, письменник йшов від реального життя, від народного побуту, що дало йому змогу, звільнившись від традицій бурлескного жанру, якийще панував в “Єнеїді”, об’єктивно і глибоко розкрити народні характери, подати правдиве зображення сучасної йому дійсності. Можна сказати, що краса внутрішнього світу простої

трудящої людини є в п’єсі головним героєм, а постаті ворожих народу панів тільки надають цій “головній дійовій особі” більшої життєвої правди.

У “Наталці Полтавці” висвітлено тему життя простого народу, його високі моральні якості. Симпатії автора безпосередньо подаються в п’єсі через характерне змалювання і протиставлення образів представників трудового народу і панівних класів. Письменник наголошує на тому, що соціальна нерівність між людьми призводить до страждань і поневірень. Особливу увагу автора привертає сільська дівчина Наталка, якій він щиро співчуває і силою характеру

якої захоплюється. Розлука з Петром, який перебуває на заробітках, залицяння шлюбого возового, за якого мати, доведена бідністю до краю, радить Наталці вийти заміж, – все це приносить багато переживань дівчині. Письменник яскраво змальовує боротьбу між такими соціальними умовами, що майже примусили Наталку вийти за Тетерваковського, і світлими почуттями закоханих, які врешті перемагають. Душевна краса простої людини, майстерно відтворена Котляревським у багатьох народних піснях, які органічно входять у текст п’єси, підкреслюючи щирість переживань її героїв. У цих піснях підноситься справжнє глибоке почуття, яке не може примиритися з холодним грошовим розрахунком:

Нащо мені багатства, нащо мені гроші,

Ти мені, милий, і без них хороший.

Наталка не може зрадити Петра, її зовсім не приваблюють такі “весьма пристойні”, на думку возного, женихи, як дяк чи підканцелярист Скоробреха. Більше того, вона із зневагою говорить про багатство, вбачаючи в ньому ворожу її коханню силу, яка здатна забрати дорогу людину:

“Ти був вірним, любив мене і за те потерпів, і мусив мене оставити… Вернися ж до мого серця!..” Тому й не дивно, що дівчина відкидає залицяння возного з почуттям власної гідності. Наталка змальована письменником не тільки як красива, працьовита, шаноблива дівчина, але як людина, що здатна постояти за себе. Добре усвідомлюючи соціальну нерівність між людьми, вона на залицяння возного досить різко відповідає: “Знайся кінь з конем, а віл з волом… Шукайте собі, добродію, в городі панночки”, характерно, що письменник при цьому підкреслює душевну міць простої сільської дівчини, яка не вважає за честь для себе сватання чиновника.

Почуття власної гіності, рішучість і наполеглевість у боротьбі за своє щастя перемагають ницість і марнословство “грошових мішків”. Котляревський наголошує, що кращі риси характеру розкриваються тільки в натурах творчих, а з духовними та соціальними паразитами, якими є у п’єсі возний, виборний, дяк та ін., простій людині лише страждання: “У пана така жінка буде гірше наймички, буде кріпачкою”. Автор яскраво змальовує щирість почуттів Наталки до своєї матері, її любов і увагу до старої жінки. Саме через це дівчинка дає обіцянку вийти заміж за першого ж жениха. У її серці любов до Петра поєднується з повагою до старої матері, яка натерпілася горя і хоче видати дочку за багатого. Проте навіть це глибоке і вічне почуття не може протистати щирості Наталки у боротьбі за особисте щастя. Дівчина здатна порвати вікові традиції: “Рушники нічого не значать”, – рішуче заявляє вона і відмовляється виходити за возного.

Багатьма подібними рисами наділений і коханий Наталки Петро, що ппроявляє себе як людина, гідна її великого Кохання. Бідний парубок відзначається чесністю, прямотою, йому притаманне почуття самовідданої любові, заради якої він нехтує власним добробутом, йдучи в далекі краї на заробітки. Письменник підкреслює душевне благородство Петра: коли він не знає, чи любить ще його Наталка після довгої розлуки, хлопець звертається до свого друга Миколи з такими словами: “Як вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то не говори. Нехай один буду я горювати і сохнути з печалі”. Як бачимо, інколи благородство Петра переростає в нерішучість, а надмірна чутливість і готовність до самопожертви стають його слабким місцем. Така поезія позитивного персонажа в п’єсі обумовлена як кращими рисами його характеру, так і тяжкими умовами його життя. Автор розповідає, що Петро наживав “кровавим потом копійки” що він шукає “роботи по всіх усюдах”. Але звичайний наймит проявляє цікавість до культури, його судження про мистецтво більш гармонійні ніж думки про театр возного чи Макогоненка, що тільки вдають з себе культурних людей.

На відміну від Петра Микола, “сирота без роду, без імені, без талану і без приюту”, мріє не про сімейний затишок, а збирається йти на Кубань в пошуках вільного життя. Його широкій вдачі у п’єсі відповідає пісня “Гомін, гомін по діброві”. Почуття власної гідності дозволяє Миколі не лише триматися незалежно, але й давати сатиричні характеристики панам. Цьому героєві притаманний далекий романтизм художнього зображення. Пісні, які співає Микола, – про героїчні події минулого України, і в них виявляється волелюбна душа заробітчанина – бурлаки. Так, у пісні “Ворксло, річка невеличка”. Перед читачем постають картини боротьби народу за свою волю, що є ідеалом життя і для Миколи. Реалізм зображення персонажа в п’єсі ще більше допомагає виявити кращі риси простого бурлаки, якими доповнюється колективний портрет трудового народу у твор. Котляревського. Він виступає до певної міри виразником поглядів самого автора, його устами письменник висловлює свої патріотичні міркування, своє ставлення до зображувальних подій.

Образом селян, які виступають у п’єсі носіями високих моральних цінностей, автор протиставив образи виробного і возного, наділеного владою багатія і завзятого хапуна – юриста. Вони змальовані у яскравих, гумаристично – сатиричних барвах, тонко і з життєвою вірогідністю. Їхне кредо, чітко сформульоване письменником у пісні “Всякому городу…”, оригінально перероблений з відомої сатири Григорія Сковороди. Котляревський при створенні своїх героїв зумів подолати схематизм і певну штучність зображення традиційних образів здирників.

“Наталка Полтавка” – перша класична укр. п’єса, яка своїми творчими засадами відкрила широкі можливості для художнього зростання укр. драматургії. Всі позитивні герої п’єси відображають ті характерні риси трудового селянства, які відрізняли його від маси різних панів і паночків, які жили за його рахунок. Автор показав, що тільки той, хто працює сам, може бути дійсно красивим внутрішньо, мати свій незалежний гармонійний світогляд. Реалізм п’єси, її глибока народна спрямованість лише підкреслюють головну ідею твору, що став, за висловом Карпенка – Карого, “проматір’ю укр. народного театру”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Душевна краса Наталки у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” – це надзвичайно красивий, багатий твір. Створюючи цю п’єсу, автор намагався показати дійсну картину побуту українських селян, їх взаємин. Котляревський із захопленням подає образ чесної, доброї людини і жорстоко засуджує негативні риси панівного класу: жадібність, хабарництво, обмеженість. Микола, Петро, Наталка – герої, які приваблюють душевною...
  2. Утвердженні народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Одним з найвизначніших творів І. П. Котляревського є п’єса “Наталка Полтавка”. У п’єсі оспівується і утверджується громадська та особиста мораль, вироблена народом, викривається і засуджується аморальність панівної верхівки. У п’єсі дві групи образів: бідні і багаті. Найяскравішим є образ Наталки. Чесна, проста селянська дівчина палко покохала Петра, чекає його. Любов...
  3. Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Наталка – дочка Терпилихи – головна героїня п’єси Івана Котляревського, вона живе зі своєю матір’ю в селі, куди вони переїхали після смерті батька. Дівчина напрочуд хороша, інші матері ставлять її...
  4. Утвердження внутрішньої краси людини в п’єсі Котляревського “Наталка Полтавка” Іван Котляревський… Ім’я це викликав у кожного яскраві асоціації: і безсмертній Еней, і невмируща Наталка – героїня п’єси, що стала праматір’ю нового українського театру. Що забезпечило “Наталці Полтавці” безсмертя у віках? Найкраще можна відповісти словами О. Гончара: “Два століття живе на світі безсмертний автор “Енеїди” й “Наталки Полтавки” поет, веселий...
  5. Духовна краса української дівчини-трудівниці (за п’єсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Є в українській літературі герої, познайомившись з якими, вже ніколи їх не забудеш. І навіть не має значення, чи красиві вони зовні, які життєві труднощі долають. Головне, що вражає і що вже ніколи не зможеш забути, – це краса їхньої душі, щирість серця, високі почуття. Тоді хочеться ще раз звернутися...
  6. Моральна краса української дівчини з Полтави (за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка”) Немає, мабуть, людини, яка б не чула або не читала п’єси Івана Котляревсько­го “Наталка Полтавка”. Написана в середині XIX століття, вона і зараз не схо­дить зі сцени театрів України. У чому ж секрет такої популярності п’єси? Відпо­відей багато: в актуальності порушених проблем, милозвучності української мови, в пісенності сюжету, в яскравості...
  7. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Іван Котляревський… Ім’я це викликав у кожного яскраві асоціації: і безсмертній Еней, і невмируща Наталка – героїня п’єси, що стала праматір’ю нового українського театру. Що забезпечило “Наталці Полтавці” безсмертя у віках? Найкраще можна відповісти словами О. Гончара: “Два століття живе на світі безсмертний автор “Енеїди” й “Наталки Полтавки” поет, веселий...
  8. Образи селян у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським дуже реалістично, її герої – звичайні селяни, хлопці та дівчата, бідні, прості. Але почуття їх і характери багаті й глибокі. Автор тепло, з любов’ю та глибоким знанням народних характерів малює образи Наталки, Петра, Миколи. Головна героїня п’єси – бідна селянська дівчина Наталка, дочка вдови Горпини...
  9. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” “Наталка Полтавка” І. Котляревського – одне з тих явищ літератури минулого, часова віддаленість якого неспроможна затьмарити його свіжості й принади. П’єса донесла в наше сьогодення правду почуттів, настроїв і переживань народу, завдяки чому і стала невід’ємною частиною духовної культури нашого сучасника. У творі відображено життя і побут українського селянства, особливості...
  10. Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими...
  11. “Наталка Полтавка” Котляревського – соціально-побутова драма Величезне національно-культурне значення має драматургія. І. П. Котляревського, його славнозвісні п’єси “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник”. П’єса “Наталка Полтавка” перший український драматичний твір із народного життя, що має нескладну, досить чітку побудову. Події розгортаються природно, як буває в житті, штучних і надуманих сцен немає. Сюжет п’єси дуже напружений – він, зумовлений...
  12. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін...
  13. Сентименталізм і художня правда у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Ми завжди і невиправно хочемо вірити у диво. Хочемо бачити людей і обставини кращими, ніж вони є насправді. Якщо є необхідність заперечити це, спробуймо втекти від сентименталізму “Наталки Полтавки”. Уявімо собі, що возний – зовсім не такий комічний персонаж, яким він є у п’єсі. Даймо йому при сірій і миршавій...
  14. Образ Петра в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Петро – бурлака-сирота, заробітчанин: Відповідаючи на питання Миколи, він про себе каже: “бурлака на світі; тиняюсь од села до села”, “нема у мене ні родичів, ні знайомих. Які будуть знайомі або родичі усироти?”. Він “в дальніх сторонах трудився чотири годи”, щоб заробити грошей і потім “багатому Терпилові показатись годним його...
  15. Образ Возного в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Возний – сатиричний образ судового чиновника, який автор розкриває, викриваючи потворні суспільні явища – хабарництво, здирство, шахрайство, знущання над простими людьми тощо. Він характеризує возного вустами Миколи як “юриста завзятого і хапуна такого, що і з рідного батька злупить”. Цей образ є дещо шаржованим, але цілком реалістичним. Мова возного є...
  16. Образи селян у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка-Полтавка” Щаслива доля судилась великому творові І. П. Котляревського – п’єсі “Наталка-Полтавка”. Вона була написана у 1813 році. Ця п’єса не втратила популярності і в наші дні. Сюжет її досить простий. Закохані Наталка і Петро не можуть одружитися спочатку через бідність парубка, а згодом через те, що на шляху їхнього щастя...
  17. Терпилиха – один з основних образів п’єси “Наталка Полтавка” І. Котляревського Мати Наталки, Горпина Терпилиха, – бідна вдова, знедолена жінка-селянка, яка на своєму віку зазнала багато горя. Чесна, працьовита, добра і тиха, вона виховала Наталку людиною з почуттям самоповаги і гідності. Гірка доля і нестатки змінили її розуміння про людське щастя, яке вона почала вбачати лише у заможному житті. Тому Терпилиха...
  18. Сентименталізм чи реалізм? (за твором І. Котляревського “Наталка Полтавка”) Коли читаєш текст “Наталки Полтавки”, то замислюєшся над тим, що образ Наталки позначений позитивними рисами настільки, що виникає сумнів щодо його реальності. Які ж це риси? Вона роботяща, з добрим серцем, “не спесива”, “золото, не дівка”, любить і шанує матір, кохає тільки Петра і залишається вірною йому, поважає людей. А...
  19. Образ Виборного Макогоненко в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Так само колоритно, сатиричними рисами змальований у п’єсд і виборний Макогоненко – представник сільської влади. “Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…” – каже про нього дотепний Микола. Та й возний характеризує Макогоненка як людину, яка вміє “увернутись: хитро, мудро, недорогим коштом”. А...
  20. Образ Наталки в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Образ Наталки – це образ простої і чесної, роботящої і розумної української дівчини. Словами виборного у першій дії автор відкриває завісу над минулим Наталки. Колись вона з батьками жила в Полтаві, а її дитинство минало у товаристві “якогось сироти Петра”, що його Терпили прийняли “за годованця”. Та невдовзі їх спіткало...
Душевна краса трудящої людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”
«
»